Реалізувати себе в допомозі іншим і стати рушійною силою, що змінюватиме країну на краще зсередини. У Чернігові стартував проєкт “Я Волонтер”, націлений на формування культури волонтерства і взаємодопомоги серед нового покоління, а з цим – свідомої молоді, яка відчуватиме свою соціальну відповідальність і буде корисною там, де потрібно.
– Все суспільство виграє з цього: виграє як людина, що вона розширює свій світогляд, так само і суспільство, яке отримує таких соціально відповідальних людей, і яке росте з цього, – зазначила керівниця проєкту «Я Волонтер», членкиня правління ГО «Українська монолітність».
Попереду – чотири місяці активної роботи, починаючи від менторських зустрічей з учнями та студентами кожної школи та університетів міста – до організації різних толок, наприклад, розбору завалів, та волонтерства у соціальних закладах, як от геріатричний пансіонат чи ветеринарно-стерилізаційний центр, до чого може долучатися вся громада.
– На цей проект мене надихнула культура волонтерства США, де молодь – діти, студенти, волонтерять, і вони навіть це впроваджують от керівництво шкіл, університетів, як обов’язкове щось, щоб здати, захистити якісь проєкти, це також певна така оплата за твоє безкоштовне навчання, ми хочемо, щоб наша молодь відчувала свою соціальну відповідальність перед суспільством і мала для цього всі можливості, знала, де це можна зробити в Чернігові, – розповіла керівниця проєкту «Я Волонтер», членкиня правління ГО «Українська монолітність».
Для більшості західного світу волонтерство невід’ємна частина життя, в яку інтегрують навіть іноземців, котрі за певну соціальну роботу отримують нові можливості, знайомства, подорожують, вивчають мову та культуру. Це розширює світогляд і дозволяє знайти себе, каже керівниця ГО “Українська монолітність”, що є партнером цього проєкту. Власне, громадська діяльність Анастасії починалася із волонтерства на різних концертах і заходах ще на першому курсі, що згодом переросла у створення організації, серед пріоритетів якої – гуманітарна та психологічна допомога дітям і молоді.
– Здавалося, що воно давало? Я була дуже втомлена, коли волонтерила постійно, їздила по всій Україні, і не тільки волонтерила, а й навчалася. Але все це дало можливість під час блокади міста зібрати всі ресурси, бо, виявляється в мене знайомі по всій Україні. Вони пишуть: “Як ти?”, і таким чином ми почали свою діяльність цієї командою. Молодь, школярі хочуть займатися волонтерством, вони розуміють, що це прикольно, вони дивляться відео, фото, але не розуміють, куди йти, як звернутися. Ми хочемо загалом ввести цю культуру волонтерства, надалі займатись, навіть не в рамках цього проекту, – зауважила голова ГО “Українська монолітність” Анастасія Корицька.
Сьогодні молодь, як ніколи, залучена у суспільні процеси і може дати приклад та надихнути підростаюче покоління. Внесок буквально кожного – вкрай важливий, кажуть організатори та організаторки.
– Я знаю, що наші люди, мабуть, перші зараз в світі по волонтерству, і весь світ бере з нас приклад. І я хочу, щоб навіть після нашої перемоги ми продовжували це, і я хочу закладати це нашій молоді з самого малечку і щоб це слідувало за ними протягом усього життя, – пояснила Юлія Дарницька.
-Волонтер – це людина яка необхідна державі, необхідна місту і необхідна сама собі, це певний процес самореалізації. І дітки вони саме з цього віку стають вже усвідомленими адекватними українцями, – каже начальник відділу у справах сім’ї та молоді ЧМР Валерій Семенець.
Ініціатива “Я Волонтер” стала можливою завдяки підтримці проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри» (UCBI). Попри акцент на молоді, автори і авторки проєкту сподіваються залучити до волонтерського руху якомога більше людей і просять всіх слідкувати за анонсами у соцмережах, зокрема на сторінці ГО “Українська монолітність”.
