Погода

Останні новини

Сюжети

Нове на ТБ

Андрій Лівенко – Почесний громадянин Чернігова
Андрій Лівенко – Почесний громадянин Чернігова

Андрій Лівенко — Почесний громадянин Чернігова. 18 вересня депутати міської ради одноголосно підтримали пропозицію Олександра Ломако присвоїти командиру це звання — на жаль, посмертно.

За словами Олександра Ломако, Лівенко зробив багато для формування Сил територіальної оборони на початковому етапі повномасштабного вторгнення та оборони Чернігова. У 2023–2024 роках громада допомагала військовій частині, яку він очолював.

«Він так сильно завжди переживав за хлопців, за їхнє життя, за збереження їхнього здоров’я. От вони називали його “Батя” — це таке псевдо, яке говорить про те, що до нього ставилися як до батька і поважали».
— Олександр Ломако, депутат Чернігівської міської ради

Для тих, хто знав Андрія Лівенка як командира, він був людиною, яка брала відповідальність за інших. Для доньки Марії — людиною, яка все життя свідомо обирала Україну.

«Родина і Україна. Україна – найперша. Я думаю так».
— Марія Лівенко, донька Андрія Лівенка

Після школи Андрій Лівенко обрав військову службу і понад 30 років присвятив себе армії. У жовтні 2020 року він очолив 162-й батальйон територіальної оборони. Саме на цій посаді зустрів повномасштабне вторгнення.

У перші години його підрозділ вступив у бій із російськими військами, а під командуванням Лівенка до оборони Чернігова стали тисячі добровольців.

Після оборони міста він продовжив виконувати бойові завдання на інших напрямках. 1 серпня цього року Андрій Лівенко загинув під час бойового завдання на Сумщині.

Для родини нове звання — передусім про вдячність тим, хто захищав Чернігів і продовжує захищати Україну.

«Я думаю, в першу чергу, важливо для нас всіх, як для людей, як для громадян України, тому що це вже, на жаль, посмертно і він цього вже не почує. Але для нас ми маємо розуміти, що ми людяні, що ми можемо цінувати професійність і цінувати своїх сильних і бути їм вдячними».
— Леся Мальцева, сестра Андрія Лівенка

Сам Лівенко до нагород ставився інакше. Коли йшлося про медаль «За оборону Чернігова», він вважав, що передусім її мають отримати ті, хто вчора ще був цивільним, а з початком повномасштабної війни став до лав оборонців міста.

«Він взяв відповідальність за цих людей на свої плечі, і тому він вважав, що основні нагороди мають бути простим хлопцям, простим солдатам, які вчора ще були в цивільному житті, а сьогодні за покликом серця стали на захист рідного міста».
— Леся Мальцева, сестра Андрія Лівенка

За словами сестри, саме тому відзнаку «За оборону Чернігова» Лівенко отримав пізніше за багатьох своїх військових.

«І ця відзнака — це стимул для тих військових, які зараз тримають нашу державу».
— Леся Мальцева

Андрій Лівенко не любив публічності. Для доньки він залишився не командиром і не нагородженим військовим — передусім татом.

«Налаштовував, щоб я нічого не боялась, напевно, от, щоб завжди йшла вперед. Казав, що він завжди поруч, хоча був далеко, постійно на війні».
— Марія Лівенко

Ім’я Андрія Лівенка офіційно стало частиною історії міста, яке він захищав у найтяжчі дні.

«Впевнена та сучасна!» — навчатися ніколи не пізно
«Впевнена та сучасна!» — навчатися ніколи не пізно

Близько 30 жінок старшого віку у Чернігові протягом трьох місяців навчалися, спілкувалися, опановували цифрові технології та дізнавалися більше про власні права. Фіналом проєкту «Впевнена та сучасна!» стала зустріч його учасниць, які вже говорять про продовження навчання.

Колись комп’ютер займав цілу залу. Сьогодні він поміщається в долоні. Галина Липець, учасниця проєкту, починала працювати ще з великими електронно-обчислювальними машинами. Тож особливо добре знає, наскільки швидко змінюються технології.

«І от ми маємо цей час, що кожна від мала до велика тримає в руці комп’ютер».

Саме допомогти старшому поколінню впевненіше почуватися у сучасному цифровому світі — одна з цілей проєкту. Водночас учасниці працювали над психоемоційною стійкістю та навичками самоадвокації.

За підтримки Українського Жіночого Фонду проєкт реалізувала ГО «Центр гендерної освіти» у партнерстві з НУ «Чернігівська політехніка» та Чернігівським міським територіальним центром соціального обслуговування.

Практичні заняття стосувалися того, що потрібно у повсякденному житті: роботи зі смартфоном, QR-кодами та скріншотами, користування цифровими сервісами, зокрема сайтом Пенсійного фонду, кібербезпеки та юридичних питань.

«Я узнала от іменно, що таке кріншо, скріншо, як користуватись QR-кодом. І причому якось так воно запам’яталось настільки швидко, що я не довго думаючи, зараз і скріншотом, я кругом, я можу і переклад зробити, і зафотографувати що-то. Додало впевненості», — розповідає учасниця проєкту Галина Куляба.

Важливою частиною стали й знання про власні права — як діяти у складній ситуації, куди звертатися по допомогу та як не залишатися сам на сам із проблемою.

«З приводу юридичних знань — це перше, що найнеобхідніше відстоювання своїх прав. Тому що, на жаль, люди старшого віку найбільше, напевно, зазнають різних шахрайських схем. І вони не знають, як їм діяти, куди звертатися, і цей алгоритм їм був наданий», — зазначає завідувачка відділення денного перебування територіального центру Любов Ігнатікова.

Окремою цінністю для учасниць стала сама можливість приходити на заняття до університету. Територіальний центр добре знає своїх відвідувачок та їхні потреби, а «Чернігівська політехніка» надала освітнє середовище та можливість залучити викладачів і фахівців.

«Людям іти в університет — це дуже підіймає самооцінку старшому віку. І їм хочеться сюди йти. Тому що до нас вони ходять і так кожного дня. А тут така унікальна можливість іти саме в заклад освіти і отримувати тут сучасні знання», — говорить Любов Ігнатікова.

Та, за словами самих учасниць, справа була не лише у знаннях. За три місяці вони встигли познайомитися, багато спілкуватися і просто цікаво провести час разом.

«Насамперед це було спілкування, бо, скажемо так, зі смартфоном я, можна сказати, дружу нормально. Але ж, естественно, якісь нові навички… я тут получила нову інформацію. Так що це все здорово», — каже учасниця проєкту Олена Демидова.

А для Галини Липець важливим стало саме професійне ставлення викладачів.

«Дуже вдячна організаторам цього проекту і реалізаторам цього проекту, власне, викладачам університету «Чернігівська політехніка», які в доступній формі, фахово, професійно, ну, дуже-дуже гарно проводили з нами заняття».

Фінальна зустріч показала: завершення проєкту зовсім не означає завершення навчання. Учасниці вже просять продовження.

«Дуже гарно би ще ходили і ходили, хоча би раз у місяць. Це дуже корисно для нас», — говорить Світлана Петренко.

А Галина Куляба пояснює ще простіше:

«Хочеться, щоб щось новеньке узнать. Не сидіть вже дома і сидіть і дивіться оті серіали».

Організатори кажуть, що вже мають нові ідеї та сподіваються повернутися до проєкту наступного сезону.

«Ми точно не зупиняємося, бо вже маємо нові ідеї, перш за все, маємо запит від наших учасниць про продовження. Ті знання, які отримували, є необхідними і хочеться знати вже більше, хочеться більше їх застосовувати на практиці», — розповідає голова ГО «Центр гендерної освіти», проректорка НУ «Чернігівська політехніка» Ольга Мельник.

«Впевнена та сучасна!» — це про цифрові навички, знання своїх прав і психоемоційну стійкість. Але ще й про просту річ: вчитися новому можна у будь-якому віці.

Демократія участі: як співпраця змінює результат?
Демократія участі: як співпраця змінює результат?

Що відбувається, коли влада, громадські організації та жителі не просто говорять про проблему, а разом визначають, що потрібно зробити?

У новому випуску подкасту говоримо про демократію участі на практиці – на прикладі облаштування укриттів у закладах освіти та культури трьох громад Чернігівщини.

Як почути різні потреби?
Яким чином визначити пріоритети, коли ресурс обмежений?
І як співпраця змінює результат?

Учасники розмови:
• Наталія Дрозд – керівниця ГО «Центр Доброчин»
• Сергій Гарус – Ріпкинський селищний голова
• Юрій Стальниченко – секретар Менської міської ради
• Олена Яцкова – начальниця відділу культури, сім’ї, молоді та спорту Городнянської міської ради

Відеосюжет виготовлено громадською організацією «Центр Доброчин» в межах проєкту «Краща спроможність Центру Доброчин бути «сильним голосом», захисником і ресурсом для відкритого демократичного суспільства», що є частиною проєкту «Імпульс».


Проєкт «Імпульс» реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).

Рік роботи офісу податкових консультантів у Чернігові: понад 4 тисячі звернень
Рік роботи офісу податкових консультантів у Чернігові: понад 4 тисячі звернень

Рік тому в Чернігові відкрили офіс податкових консультантів — місце, де підприємці та громадяни можуть отримати фахову відповідь на свої податкові питання.

За рік роботи тут надали понад 4 тисячі консультацій. Окрім самого офісу в Чернігові, онлайн-пункти запрацювали у Прилуках, Ніжині та Мені.

Понад 4 тисячі консультацій за рік

Як розповіла виконувачка обов’язків начальника Головного управління ДПС у Чернігівській області Тетяна Рубан, протягом року до роботи офісу залучали працівників головного управління, які консультують платників за різними напрямками.

«За цей час наші консультанти надали більше 4 000 податкових консультацій. Працівників головного управління залучаємо до роботи за графіком, у порядку чергування та за різними напрямками», — розповіла Тетяна Рубан.

За її словами, одним із нових форматів стали онлайн-пункти в інших громадах області.

«Протягом цього року ми відкрили ще онлайн-пункти. На базі Прилук, Ніжина і Мени відкрили додаткові онлайн-пункти при офісах податкових консультантів», — зазначила вона.

Від ФОПів до земельного податку

Найчастіше до офісу звертаються з питаннями, пов’язаними з ФОПами, нерухомістю та земельним податком.

Головна державна інспекторка Чернігівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Вікторія Шевченко розповідає, що людей цікавить як вибір системи оподаткування, так і цілком практичні питання — чи потрібно сплачувати податок, у які строки та що робити у конкретній ситуації.

«Основний масив — це нерухомість, земля і ФОПи. На яку групу йти, що мені обрати, який вид діяльності, коли подавати заяву, чи є борги — з цього починається. Також питають: чи треба платити, чому треба або не треба, скільки треба платити», — пояснює Вікторія Шевченко.

За її словами, завдання консультанта — не просто надати інформацію, а допомогти людині розібратися і, коли це можливо, одразу вирішити питання.

«Якщо не треба платити, вирішуємо це питання, пишемо заяву, скасовуємо. Якщо треба — роздруковуємо квитанцію, даємо людині, вона йде платить».

Консультації для тих, хто лише починає бізнес

До офісу звертаються не лише підприємці, які вже працюють. Консультації потрібні й людям, які тільки планують започаткувати власну справу, зокрема учасникам грантових програм.

Директорка Чернігівського обласного центру зайнятості Людмила Ключник розповідає, що під час підготовки бізнес-планів майбутнім підприємцям важливо заздалегідь розуміти, яку систему оподаткування обрати, які податки доведеться сплачувати та як звітувати.

«Вони звертаються і до нас у якихось питаннях, і до офісу податкових консультантів — щоб обрати систему оподаткування, визначити, яка система підходить для цього виду діяльності, які будуть податки, як і в які строки звітувати та як сплачувати податки», — зазначила Людмила Ключник.

Важливий і людський фактор

Серед тих, хто лише починає свій шлях у підприємництві, є й ветерани. Для них повернення до цивільного життя може бути пов’язане не лише з пошуком нових можливостей, а й з необхідністю заново розібратися в багатьох практичних питаннях.

До роботи офісу залучили ветерана, який понад чотири роки був на війні. Нині він працює модератором офісу податкових консультантів.

Тетяна Рубан пояснює, що така робота має допомогти ветеранам швидше адаптуватися, а спілкування з людиною з подібним досвідом може бути простішим.

«Він зараз працює в міській податковій, виконує функції модератора офісу податкових консультантів. Він залучений до роботи саме в офісі та адаптується до нової сфери життя».

«Основний посил був — “ветеран для ветерана”. Ветерани нам наголошують, що їм буде зручніше і лояльніше чути ветерана, його думку. Тому що краще, ніж ветеран, ветерана ніхто не зрозуміє».

Бізнес продовжує працювати

Річницю роботи офісу відзначили напередодні Дня підприємця. Під час зустрічі подяками відзначили найбільших платників податків серед ФОПів, а також працівників податкової служби.

За рік роботи офіс став одним із сервісів, які допомагають підприємцям швидше розібратися з податковими питаннями.

Попри війну, бізнес на Чернігівщині продовжує працювати. Станом на зараз в області зареєстровано майже 69 тисяч підприємців — платників податків.

Як наголошує Вікторія Шевченко, у роботі з людьми важлива не лише правильна відповідь, а й ставлення до того, хто звернувся по допомогу:

«Тут треба людину зрозуміти, намагатися стати на її місце. Якщо вона хоче з’ясувати, що там за податки, чому вони і з якої дати йдуть, то, звичайно, треба все з’ясувати. Максимально приділити увагу, незважаючи на чергу. Кожна людина у нас — це маленька наша частинка життя і роботи».

ОСН: коли жителі стають частиною місцевого самоврядування
ОСН: коли жителі стають частиною місцевого самоврядування

Хто представляє інтереси жителів вулиці, кварталу чи мікрорайону? Як органи самоорганізації населення допомагають вирішувати локальні проблеми та налагоджувати діалог із владою? І що може змінити нове законодавство про ОСН? У новому випуску подкасту говоримо про досвід Ніжина, роль ОСН під час війни та про те, чому самоорганізація жителів може стати важливим інструментом участі людей у місцевому самоврядуванні.

Учасники розмови:
• Наталія Бойко — начальниця відділу з благоустрою, житлових питань, паркування, роботи з органами самоорганізації населення та взаємодії з правоохоронними органами Ніжинської міської ради
• Олександр Підгорний — програмний керівник ГО «Центр Доброчин»
• Наталія Дрозд — керівниця ГО «Центр Доброчин»

Відеосюжет виготовлено громадською організацією «Центр Доброчин» в межах проєкту «Краща спроможність Центру Доброчин бути «сильним голосом», захисником і ресурсом для відкритого демократичного суспільства», що є частиною проєкту «Імпульс».

Проєкт «Імпульс» реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).

Новий навчальний рік в УТМ: освіта, практика, кар’єра і можливості для всього міста
Новий навчальний рік в УТМ: освіта, практика, кар’єра і можливості для всього міста

В Університеті трансформації майбутнього розпочався новий навчальний рік. Урочистості, посвята у студенти, нові знайомства та перші кроки першокурсників стали лише частиною події. За ними — модель освіти, яку в УТМ розвивають як поєднання навчання, практики, професійної орієнтації та активної взаємодії з містом.

Для самих студентів вибір закладу вимірюється не лише спеціальністю.

«Це стало місцем сили, мотивації і хочеться далі розвиватися, хочеться самореалізуватися, коли тут знаходимося. Нас мотивують і дають нам впевненість у нашому майбутньому», — говорить студентка УТМ Ганна Демонтович.

Її одногрупниця Дарія Нога зізнається, що початок навчання був непростим, але саме досвід подолання труднощів став для неї важливим етапом:

«Я в захваті, що я сюди поступила. Були великі проблеми з навчанням, але я справилася і з піднятою головою йду вперед і тільки вперед».

Схожі мотиви звучать і серед студентів Фахового коледжу ЗВО “УТМ”. Ілля Хрустицький називає серед переваг закладу його новизну та можливості:

«На мою думку, це один з найкращих коледжів у Чернігові. Він новий, у нього багато можливостей. Я вважаю, що це можливість для мого майбутнього».

Освіта, орієнтована на майбутню професію

Президентка Університету трансформації майбутнього Тетяна Шестаковська говорить, що в центрі роботи закладу — самі студенти, їхні цілі та можливість пов’язати своє майбутнє з Україною і Чернігівщиною.

«Саме ключове — це наші студенти, їхні бажання, їхні цілі, бажання залишатися в Україні, в нашій області. І саме ключове — це ми маємо стимулювати їх залишатися й надалі, обирати професії майбутнього в нашій області».

У цьому контексті в УТМ особливу увагу приділяють практичній складовій освіти.

«Головна ідея нашого університету — зберегти молодь Чернігівщини в Чернігові. А для цього ми повинні дати їм такі знання і навички, які стовідсотково затребувані потім у майбутньому на ринку праці», — зазначає віцепрезидентка УТМ з навчально-методичної та виховної роботи Олександра Сакун.

Для технічної спеціальності «Автоматизація та робототехніка» частина практичних занять проходить безпосередньо на реальних підприємствах.

«Такою інноваційною особливістю саме нашого навчального процесу є те, що ми навчаємо на підприємстві. Частину практичних занять здобувачі проводять на реальних підприємствах і наші викладачі є практиками», — розповідає Олександра Сакун.

Практиків залучають і до викладання інших спеціальностей.

«Якщо ми говоримо про інші спеціальності — менеджмент, психологія, публічне управління та адміністрування, — то ми теж залучаємо викладачів не просто фахівців, теоретиків і науковців, але й практиків. Тобто це найкращі юристи нашого міста, найкращі представники публічної влади, менеджери підприємств».

Від навчання — до професійного старту

Окремий напрям роботи УТМ — Центр кар’єри.

Його завдання — допомогти студентам і випускникам зрозуміти власні сильні сторони, отримати практичний досвід і зробити перші кроки у професії.

«Ми допомагаємо студентам і випускникам краще зрозуміти свої сильні сторони, свої можливості, знайти перше робоче місце, стажування, отримати перший практичний досвід і впевненіше почуватися у виборі своєї професійної траєкторії», — говорить керівниця Центру кар’єри УТМ Олександра Колісник.

При цьому центр працює не лише зі студентами.

«Центр кар’єри об’єднує роботодавців, громади, громадські і загалом всіх тих, хто зацікавлений у розвитку людського потенціалу. Для нас важливо створювати середовище, де кожна людина може знайти своє місце, знайти підтримку і впевненіше крокувати своїм професійним шляхом».

Саме зв’язок освіти з реальним професійним середовищем відзначають і партнери університету.

Підприємниця та менторка Наталія Романовська називає розвиток УТМ новим етапом для регіональної освіти:

«Це новий віток і новий стрибок у розвитку освіти. Бо ми розуміємо, що України повинні мати переваги, а переваги України — це надання гарної освіти. А освіта, яку надає Тетяна Шестаковська у своєму закладі, — це дуже високий рівень».

Безперервне навчання та психологічна підтримка

В умовах війни окремим викликом залишається безперервність освітнього процесу.

В УТМ студенти можуть обирати очний або дистанційний формат навчання, а для роботи під час повітряних тривог облаштоване укриття.

«Ми забезпечуємо всі безпекові умови. У нас працюють здобувачі в укритті. Там є безперебійний Wi-Fi, облаштовані робочі місця, ноутбуки, мультимедійна дошка, щоб навчальний процес ішов безперервно», — розповідає Олександра Сакун.

Ще одна складова освітнього середовища — психологічна підтримка. В УТМ працює соціально-психологічний центр, зокрема для адаптації першокурсників.

«Одним з важливих завдань для університету є не тільки дати якісні знання, а ще й підтримати психологічно, дати оте відчуття комфорту і безпеки, щоби не блокувався мозок тривожністю і щоб студенти могли якісно засвоювати знання. Особливо це стосується першокурсників — для того, щоб допомогти їм адаптуватися», — пояснює завідувачка кафедри психології, педагогіки та філософії Тетяна Децюк.

Центр працює ширше, ніж лише зі студентами. За словами його керівниці Катерини Галкіної, звертатися по індивідуальні консультації чи групові заходи можуть також батьки та викладачі, а сам центр відкритий до співпраці з організаціями, підприємствами й установами міста.

«Ми раді співпраці з різними організаціями, підприємствами, компаніями для того, щоб нести психологічну підтримку не тільки в межах закладу освіти, а й розповсюджувати цю підтримку в межах нашого міста — для того, щоб підтримати представників бізнесу, громадських організацій, державного сектору».

Простір для молодіжних ініціатив

Ще один напрям — молодіжний центр ROOF, який працює на базі УТМ.

Його концепція — неформальна освіта, розвиток молоді та взаємодія різних поколінь.

«Основна ідея роботи молодіжного центру — це об’єднання і взаємодія молодих людей, взаємодія не тільки молодих людей, а взагалом взаємодія поколінь. Це розвиток саме тих навичок, які допомагають у майбутньому в управлінні та прийнятті рішень», — говорить керівник центру Олег Котеленець.

При цьому ініціатива може йти безпосередньо від молоді.

«Ми відкриті до звернень молоді і допомагаємо їм реалізовувати їхні ідеї, задуми, їхні думки. Інколи вони здаються навіть якимись нездійсненними, а завдяки нашій команді ці мрії стають реальністю».

Університет для міста

Власне, відкритість — одна з важливих рис моделі УТМ. Публічні центри при закладі доступні не лише студентам.

«Ці центри доступні, це публічні центри, вони відкриті. Кожен бажаючий з міста, з області, навіть з іншої області, ми завжди раді активній молоді, активним громадянам нашої країни долучатися до реалізації наших проєктів», — говорить Тетяна Шестаковська.

Цього року взаємодію з містом планують розширити ще одним проєктом — Школою містянина.

Її учасникам пропонуватимуть краще зрозуміти, як функціонує Чернігів, які проблеми має місто і як його мешканці можуть впливати на їхнє вирішення.

«Новацією цього року є Школа містянина. Запрошуємо ласкаво всіх бажаючих — учнів, студентів і освітян. Особливістю є вивчити своє місто. Як воно функціонує, які проблеми на сьогоднішній день, для того, щоб вирішити в перспективі всі проблеми, які є. Ми ж знаємо: знати проблему — це вже половина вирішення її», — зазначає президентка УТМ.

Місце, де освіта виходить за межі аудиторії

Ірина Симонова, директорка Агенції регіонального розвитку та випускниця УТМ, говорить про власний досвід навчання і взаємодії з університетом:

«Я відчула цей смак навчання, відчула смак бути випускницею, відчула смак взаємодії з науковим і навчальним складом викладачів. Вони неймовірні. І дійсно — взаємодія. Якраз те, чого не вистачає нашій освіті: розуміння, бажання, взаємодії. Тут воно створюється прямо зараз і сама команда зацікавлена в тому, щоб воно було саме таким».

Таким чином, новий навчальний рік в Університеті трансформації майбутнього та його Фаховому коледжі — це не лише старт занять.

Це розвиток практичної освіти, зв’язків із роботодавцями, кар’єрної та психологічної підтримки, молодіжних ініціатив і нових форматів взаємодії з містом.

А головна ідея, яку тут формулюють, — сучасний університет має давати людині не тільки професію, а й можливості для розвитку.

«Сучасний університет — це місце, де не лише здобувають освіту, це місце, де будують своє майбутнє», — переконана Олександра Колісник.

БІЛЬШЕ НОВЕ НА ТБ

Позначки