Квіти не лише окраса міста, а й символ незламності. Навіть під обстрілами у блокадному Чернігові комунальники дбали про клумби. Сьогодні ж питання озеленення чомусь викликає дискусії.

Дмитро Брижинський – начальник ЧМВА:
Ті люди, які піднімають ці питання, кому хочеться нюхати квіточки, напевно в них щось ненормальне з головою. Розумієте, коли в наш, така трагедія. Гіршого нічого придумати не можна. Коли тисячі людей гинуть, розумієте, тисячі людей стають інвалідами, тисячі людей залишилися без житла і невідомо, коли воно все закінчиться, якийсь ідіот хоче щоб квіточка у нього біля під’їзду росла.

Ця заява викликала неоднозначну реакцію містян. Дехто погоджується, що в умовах війни є важливіші пріоритети. Але багато хто переконаний – навіть у складні часи потрібно дбати про своє місто.

Думки чернігівок щодо заяви начальника ЧМВА:
“Читала і бачила новини останні. Я вважаю, що має бути все-таки настрій в людей, щоб подалі працювати і змогти щось робити для перемоги і це актуально в наш час. Квіти це мінімум, що потрібно людям. Ну, всі чекають весни, всі чекають настрою. Прокидається все, тому чому не квіти? “

“Це жахливо. Ну давайте тоді, ну я не знаю, не митися, в брудному місті жити, в занедбаному, якщо не треба квіти. Ну от квіти це ж життя, це ж красиво. Розумієте? “

“Звісно, тому що місто воно має таким бути. Ну, іншим ми його не уявляємо, воно таке завжди було, тому таким має бути і надалі. Квітучим, гарним, процвітаючим і найкращим, таким, яким воно є. 
Ми і так допомагаємо всім чим можемо, і хлопцям, і людям, які страждають. Давати занепадати місту – це ж, нічого нічого доброго від цього не буде”.

“Я люблю дуже квіти і дуже чекаю цього моменту. Це саме такий момент в Чернігові, коли все розквітає. І дай Бог, щоб ці квіти були квітами перемоги”.

Саме та Марія Йосипівна, яка у березні 22-го першою вийшла полоти квіти і зараз у роботі, яку дуже любить, адже часто чує від містян слова подяки.

Марія Микитюк – озеленювачка КП “Зеленбуд” ЧМР:
Як ми працюємо, люди бачать, що місто живе, тому що квіти ростуть, цвітуть. Ну йому, мабуть, не потрібні, а нам потрібні. Потрібні і нашим воїнам потрібні. Дуже потрібні, потому що вони радіють від того, що вони бачать, що ми їх ждемо. Місто держимо в чистоті і ждемо їх з перемогою. Щоб вони повернулися з перемогою.

Навіть у найважчі дні війни квіти у Чернігові продовжували цвісти. Тоді це було символом життя серед руйнувань. Сьогодні ж це нагадування, що навіть у найтемніші часи місто продовжує жити.

Антоніна Верех – озеленювачка КП “Зеленбуд” ЧМР:
У нас у кого сини, в кого зяті, в кого чоловіки на війні. Ми хочемо, щоб вони всі вернулись додому в дуже гарне, красиве місто, щоб ми зберегли місто своє. Їм велика подяка за те, що вони нас захищають, а ми хочемо їх усіх зустріти. Теж такою подякою.

Озеленювачки кажуть, зараз самий час підворушити тюльпани. Основна частина багаторічних рослин була висаджена ще до повномасштабного вторгнення. Рослини потребують постійного догляду і завдання підприємства його забезпечити.

Віталій Морський – начальник КП “Зеленбуд” ЧМР:
Комунальному підприємству “Зеленбуд” вже більше 80 років. Мета створення комунального підприємства була це догляд за зеленими зонами і за рослинами, які насаджені в цих місцях. Тобто це парки, сквери, зелені зони вздовж вулиць. Це є дерева, кущі, квіти, газон, трава. Все це живі організми які потребують постійного догляду.

Торік в Чернігові було зменшено всі некритичні витрати, головна фінансова увага зосереджена на підтримці військових. На озеленення витрачена незначна сума в загальному контексті – 0,05 річного бюджету громади. Ці кошти не конкурують із критично важливими статтями бюджету, але дозволяють підтримувати місто доглянутим.

Віталій Морський:
Ми в минулому році купували на центральні парки, сквери, тюльпани, хризантеми і однолітні квіти. Ми потратили коштів 1.8 млн грн. Але у нас є і свої квіти, квіти, які ми вирощуємо в себе на теплицях.

Вже зовсім скоро у Чернігові знову квітуватимуть гіацинти та тюльпани. Сотні людей підуть фотографуватися до вишні антипки, магнолій та сакур. Озеленення впливає на психологічний стан, створює відчуття життя попри війну та зберігає впізнаваний образ Чернігова. Це теж результат щоденної роботи наших комунальників.

Олімпійський чемпіон, засновник фонду «Athletes For Ukraine» Йенс Стейніген вперше відвідав Чернігів. Його мета – побачити, в яких умовах нині тренуються українські спортсмени та вчергове надати їм підтримку.

Першою локацією в рамках візиту став стадіон імені Гагаріна. Три роки тому він зазнав нищівних авіаударів з боку росіян. Олімпієць з Німеччини був вражений, побачивши на знищених бігових доріжках юних спортсменів. Руїни колишніх трибун вже частково розібрані. Відновлено покриття футбольного поля і тут тренуються хлопці футболісти.

Також команда «Athletes for Ukraine» побувала на зруйнованій вщент Лижній базі де свого часу тренувалася ціла кагорта спортсменів, олімпійських і світових чемпіонів, призерів кубків світу. В лютому-березні 22-го тут точилися бої за Чернігів, а сьогодні поміж посічених снарядами берез знову можна побачити підготовку майбутніх чемпіонів. Йенс Стейніген також привіз з собою своє спортивне спорядження і став на лижероллери, аби провести тренування разом з дітьми. Його фонд підтримує українських дітей і приймає їх на зборах в Німеччині.

«Athletes For Ukraine» – міжнародна організація, заснована в лютому 2022 року. В її складі – сотні спортсменів з усього світу, зокрема Олімпійські чемпіони та чемпіони світу. Метою організації є підтримка України та боротьба за заборону участі спортсменів країн-агресорів у міжнародних змаганнях.

Йенс Стейніген – Олімпійський чемпіон з біатлону, керівник фонду «Athletes For Ukraine»:
Я хочу підтримати українців, бо наші політики думали, що все закінчиться за три дні. Але я – проста людина з Німеччини, знаю українців і розумію, що це надовго.
Росіяни можуть спробувати захопити Україну, тому ми створили благодійний фонд, щоб допомагати людям. Фонд почав працювати 6 березня – лише через 12 днів після початку великої війни.

З моменту заснування організація доставила в Україну гуманітарну допомогу на понад 160 мільйонів гривень. Вона також активно підтримує українських атлетів, допомагає постраждалим від війни та організовує зіркові дні спорту, які проводяться в різних містах України.

Йенс Стейніген:
Сьогодні наш останній день тут, і мені боляче бачити все це. Вчора ми зустрічалися з мером Бучі – він розповів про окупацію, і це жахливі враження. Я хочу донести це до німців, бо в нас теж є ті, хто не розуміє, що відбувається. Але ми боремося з цим і підтримуємо постачання зброї Україні, бо це боротьба не лише за вашу свободу, а й за нашу – за свободу всієї Європи. Наша організація об’єднала багатьох чемпіонів світу та Олімпійських ігор у цій справі, ми маємо голос у Німеччині, підтримуємо Україну в медіа, допомагаємо дітям. Вони – наше майбутнє, і їм зараз найбільше потрібна підтримка.

Цього дня чернігівських біатлоністів чекав приємний сюрприз. Йенс Стейніген привіз у подарунок дві професійні сучасні гвинтівки, які допоможуть юним спортсменам відточувати навички влучної стрільби.
Підтримка українських дітей – головне завдання фонду «Athletes For Ukraine».

Йонах Вернер – пресофіцер фонду «Athletes For Ukraine»:
Ми допомагаємо не тільки в Україні, а й підтримуємо українців у Німеччині, зокрема біженців. Для дітей організовуємо спортивні дні – Kinder Sporttage, адже спорт об’єднує. Діти, які приїжджають до Німеччини, не знають мови, але коли українська і німецька дитина займаються спортом разом, вони розуміють одне одного без слів. Це і є наш девіз – Sports Connect («Спорт об’єднує»). Тому ми продовжимо підтримувати вас від щирого серця і завжди будемо поруч.

Українські міста також можуть долучитися до програми «Sport Connect». Це спортивні заходи для дітей та дорослих за участю зірок спорту, які допомагають не лише популяризувати активний спосіб життя, а й спрямовані на благодійну підтримку України. Організація вже успішно проводить такі заходи у Німеччині та інших країнах ЄС і планує їх впровадження в Україні.

Чернігівки отримають перші виплати за оновленою програмою підтримки народжуваності.
6 мільйонів 220 тисяч гривень отримають 227 породіль.Саме стільки жінок народили дітей у першому кварталі цього року.
Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради затверджено виплати породіллям у рамках Програми підтримки народжуваності на 2023-2027 роки.
Це будуть перші виплати після внесення змін до Програми, згідно з якими розмір фінансової допомоги збільшено втричі.

Ірина Брусильцева – начальниця відділу звернень громадян ЧМР:
По цим змінам на першу дитину надаємо 15 тисяч, на другу – 30 тисяч, на третю і більше – 60 тисяч. Тобто збільшено втричі. Якщо двійня – рахується, як і в попередній Програмі, по другій дитині.

Як повідомила, Ірина Брусильцева, заявки на отримання одноразової матеріальної допомоги подали 112 черніговок, що народили першу дитину, 78 – другу, 31 – третю, 5 – четверту і 1, що стала мамою п’ятої дитини. Як ми повідомляли вище – загальна сума виплат становить понад 6 мільйонів.

Чернігів розширює можливості для велосипедистів. У міській раді відбулася стратегічна сесія, де велокористувачі, фахівці, активісти, а також представники влади працювали над планом розвитку велоінфраструктури. Цей документ визначить ключові напрями, пріоритети та конкретні заходи для подальшої інтеграції веломережі в загальну транспортну систему Чернігова.

Тимофій Нагорний, експерт проектної команди Bike City Consulting, місто Київ:
Ми тут з метою поспілкуватися з чернігівцями, з представниками різних організацій, з представниками міської ради і виконкому. Щоб вони нам допомогли зробити якісний документ для їхнього міста. Який може і повинен стати основою для якісного планування і організації велосипедної інфраструктури в цьому місті.

Розробка цього плану здійснюється експертною командою Bike City Consulting у межах проєкту «Велокухня: розвиток сталої мобільності в Чернігові». Організатором виступає громадська організація «Еко Місто» за підтримки Європейського фонду за демократію.

Сергій Безбородько – голова ГО “Еко місто”:
Ми зараз напрацьовуємо новий план розвитку велоінфраструктури Чернігівської міської територіальної громади. Це такий демократичний документ буде, який далі буде рекомендувати в якій послідовності і що робити для того, щоб покращити велоінфраструктуру.

Попередньо робоча група спільно з міською радою проаналізувала наявну веломережу, провели опитування користувачів, яке охопило понад 3200 респондентів.

Тимофій Нагорний:
Ми це все закладемо для того, щоб документ став комплексним і не був відірваним від реальності. Щоб він ґрунтувався на попередньому досвіді Чернігова, на містобудівному контексті, як місто живе зараз і як воно може розвиватися далі.

Протягом сесії учасники провели SWOT-аналіз, розглянули сильні та слабкі сторони, можливості й загрози розвитку велоінфраструктури. А також напрацювали концепцію міжміських, рекреаційних і туристичних веломаршрутів Чернігова.

Експерти підтверджують – Чернігів в лідерах по Україні з розвитку веломережі, в місті створено близько 50 км велодоріжок. Проте для комплексного розвитку потрібно враховувати сучасні будівельні норми та міжнародний досвід.

Сергій Безбородько:
У нас є клаптиками вже реалізована велосипедна мережа, але для того, щоб вона стала комфортною, зручною і безпечною, її треба поєднати, треба врахувати найбільш завантажені перехрестя. І для цього ми проводили в минулому році підрахунок велосипедистів. Тобто ми візуально і наочно підтвердили, якими перехрестями і як користуються велосипедисти в Чернігові. Тому що з масштабу міського планування нам ніби все очевидно, але з масштабу користувача персонального не зовсім працює так, як хотілося б, тому дуже важливий практичний досвід. І от практичний досвід плюс експертиза – дорівнює нова велостратегія.

Наступний етап – фіналізація документа та його презентація в міській раді. Дана стратегія стане основою для розбудови велоінфраструктури Чернігова на найближчі три-п’ять років.

Наталія Хольченкова – начальниця відділу міжнародних відносин та інвестицій ЧМР:
Хочу подякувати від імені Чернігівської міської ради ініціаторам громадської організації “Еко місто” та всім, хто долучився до розробки цієї концепції. Вже багато було зроблено, але, враховуючи такий досвід Чернігова і активний розвиток співпраці з нашими європейськими партнерами, ми бачимо, що є куди нам ще рухатися. І ми сподіваємося, що цей план буде розроблений, ми зможемо крок за кроком втілювати в життя.

Завдяки спільним зусиллям влади, громадськості та експертів Чернігів має всі шанси стати справжнім веломістом, комфортним для всіх учасників дорожнього руху. Це частина системної роботи, яка триває не один рік. Навіть в умовах воєнного стану Чернігів продовжує курс на побудову комфортного та зручного середовища для містян, роблячи його більш безпечним, доступним і сучасним.

В Україні з 1 березня поточного року здійснили щорічну індексацію пенсій і страхових виплат. Як повідомили в Головному управлінні Пенсійного фонду, в області на обліку перебуває 303 тисяч 400 пенсіонерів – як цивільних, так і військових. Проіндексовано понад 266 тисяч пенсій. Середній розмір підвищення становить 444 гривні. Для силовиків – 1162 грн. Також проіндексовано 1132 спецпенсії, середній розмір підвищення – 977 грн.

Вадим Сіраш – заступник начальника ГУ ПФУ в області:
Потреби на виплату пенсій по області з урахуванням проведених перерахунків у березні місяці становить 151 млн грн. Загалом сума вся становить 1 млрд 812 млн грн.

Індексація пенсій відбувається щороку відповідно до економічних показників: зростання середньої зарплати та рівня інфляції. Аби зменшити диспропорцію у розмірах пенсій, цього року застосували не один коефіцієнт, а п’ять – загальний та 4 показника для пенсій, які були призначені з 2021 по 2024-й. .

Вадим Сіраш: У цьому році Кабінет Міністрів України визначив коефіцієнт величиною 1,115. На коефіцієнт збільшується не загальний розмір пенсії, як вважає більшість наших пенсіонерів, а показник середньої заробітної плати або ж доходу по Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії.
У 21-му році цей коефіцієнт складає 1,0575. У 22-му році – 1,046, у 23-му році 1,0345, у 24-му році коефіцієнт збільшення становить 1,023.

Перерахунок пенсій торкнувся всіх пенсіонерів: як тих, хто не працює, так і тих, хто продовжує трудову діяльність.

Вадим Сіраш:
Підвищення отримали пенсіонери за віком, силовики, особи з інвалідністю, а також отримувачі спеціальних пенсій, зокрема держслужбовці, науковці та народні депутати. Також особи, які отримують пенсію по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Також змінилися розміри мінімальної пенсії. Наприклад, для пенсіонерів віком 65+ зі страховим стажем 35 років (для чоловіків) та 30 років (для жінок) пенсія збільшилася до 3758 грн. Для осіб з інвалідністю внаслідок війни мінімальні виплати зросли: для першої групи – 16 847 грн, для третьої – 9478 грн.

Вадим Сіраш:
Постанова передбачає, що мінімальний розмір підвищення пенсії у зв’язку з індексацією не може становити менше ніж 100 грн. Максимальний ж не може перевищувати 1500 грн в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Також були проіндексовані щомісячні страхові виплати потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові виплати в разі смерті потерпілого. Змінилися пенсії і для осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасникам бойових дій і постраждалим учасникам Революції Гідності.

Вадим Сіраш:
Для осіб з інвалідністю першої групи пенсія не може бути нижче, ніж 16 847 грн. Для осіб з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи цей показник становить 13 822 грн. Для осіб з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи пенсія складає 9478 грн. Розмір мінімальних пенсійних виплат постраждалим учасникам Революції Гідності становить 5528 грн.

Перерахунки проведено автоматично. Пенсіонерам не потрібно звертатися до Пенсійного фонду – всі зміни відображені у їхніх виплатах з березня. Виплати здійснюються за звичним графіком – через банківські установи та відділення Укрпошти з 4 по 25 березня.