Історія зазвичай потребує часу — відстані між подією та її осмисленням, коли архіви вже відкриті, а емоції вщухли. Але що робити, коли цієї відстані немає?

У Чернігів відбулася IV Міжнародна наукова конференція «Війна, наука та емоції: часові виміри усноісторичних джерел». Її головна тема — як працювати з пам’яттю в умовах незавершеної війни.

Цьогоріч учасники зосередилися на тому, як трансформуються усно-історичні джерела з часом та як змінюється позиція самого дослідника.

«Цього року ми вирішили поговорити про те, яким чином усно-історичні джерела трансформуються з часом, як чи змінюється ставлення самих дослідників в роботі з цими джерелами, як нам працювати з джерелами в умовах війни, так, як ми їх інтерпретуємо, що ми можемо винести на загал, чи можемо ми їх публікувати»
— говорить Світлана Маховська, завідувачка відділу етнології Державного центру захисту культурної спадщини і техногенних катастроф, співорганізаторка Чернігівського центру антропології війни.

Йдеться не лише про нинішню російсько-українську війну. У центрі уваги — усні свідчення про кризові періоди ХХ і ХХІ століття: від Голодомор 1932–1933 років до Друга світова війна, від повоєнних репресій до подій сьогодення.

Однак нинішня війна ставить перед істориками особливий виклик: більшість архівів залишаються недоступними до її завершення. Тому на перший план виходять усні свідчення.

«У найближчі роки, очевидно, сподіватися на доступ до офіційних документів не доводиться. Тому на перший план виходить саме усно-історичні дослідження і усно-історичні джерела. Ми ще з 2022 року почали цю роботу і систематично продовжуємо її надалі»,
— зазначає Олександр Коваленко, професор кафедри історії України, археології та краєзнавства НУ “Чернігівський колегіум”.

Бути істориком сьогодні — означає перебувати всередині процесу, який ти досліджуєш. Дослідник і свідок — часто в одній особі. І це накладає особливу відповідальність.

«На істориках сьогодні надзвичайно велика відповідальність, оскільки ми переосмислюємо ті події, які були в минулому, а ми їх проживаємо паралельно. І ми водночас є співтворцями цієї історії…»
— підкреслює Світлана Маховська.

Вона наводить метафору, яка точно передає складність моменту:

«Історики сьогодні, як коментатори футбольного матчу… тільки футбольний матч коментують після завершення матчу, і коментатор може переосмислити, що відбулося. А ми ті коментатори, які під час подій маємо правильно проаналізувати і включитися в обговорення… під час самого матчу, і це дуже відповідально».

Конференція проходить у Чернігові вже четвертий рік поспіль. Цьогоріч до участі долучилися 93 науковці з різних країн. Робота відбувалася у змішаному форматі з синхронним перекладом.

«Сьогодні науковці говорять і фіксують той досвід людей, той досвід війни, як не тільки події, а як пам’ять… Ми формуємо національну пам’ять, і науковці сьогодні мають бути чутливими, відповідальними, сміливими. Я дуже вдячний нашим партнерам — це і Чернігівська міська рада, і громадська організація “Північна культурна столиця”, і Інститут історії України, і фонд “Партнерство за сильну Україну”, адже тільки в синергії можна реалізувати таку масштабну ініціативу»,
— наголошує Олександр Шевчук, начальник управління культури та туризму Чернігівської міської ради.

За підсумками конференції планується публікація матеріалів та наукових напрацювань учасників. Так фіксується досвід, який ще не став минулим — але вже потребує осмислення.

Постійні атаки на енергосистему змушують малий бізнес працювати в умовах нестабільного електропостачання. Додаткові витрати на генератори, пальне та обслуговування обладнання стають суттєвим фінансовим навантаженням.

Із 2 лютого в Україні стартувала державна програма енергопідтримки для фізичних осіб-підприємців другої та третьої груп. Вона триватиме до 31 березня.

Як пояснила заступниця начальника фінансового управління — начальниця відділу реалізації проєктів Чернігівського обласного центру зайнятості Вікторія Антоненко, це безповоротна фінансова допомога у розмірі від 7 500 до 15 000 гривень.

«Сума залежить від кількості найманих працівників. Якщо у ФОПа один працівник — це 7,5 тисяч гривень. Якщо двоє — 9 тисяч і так далі до 15 тисяч гривень для тих, у кого шість і більше працівників», — зазначила вона.

Скористатися програмою можуть ФОП другої та третьої груп у сферах харчування, охорони здоров’я, сервісних послуг, соціальної допомоги та логістики.

Подати заявку можна онлайн через портал або застосунок «Дія».

«Необхідно авторизуватися в “Дії”, перейти в розділ “Підприємництво” та обрати допомогу для ФОП на енергостійкість. Дані про підприємця підтягуються автоматично. Після перевірки інформації заявка підписується електронним підписом. Рішення ухвалюється впродовж 10 днів», — пояснила Вікторія Антоненко.

Після схвалення кошти автоматично зараховуються на спеціальну картку. Використати їх можна на придбання генераторів, інверторів, сонячних панелей, комплектуючих і захисних пристроїв, оплату електроенергії та пального для генераторів, а також на монтаж і введення обладнання в експлуатацію.

Серед тих, хто готує заявку, — підприємниця Лідія Богуш, власниця мережі магазинів продуктів харчування. Її бізнес безпосередньо залежить від роботи холодильного обладнання.

«У нас продукти зберігаються в морозильних камерах, працює холодильне обладнання, тому ми напряму залежимо від електропостачання. Відсутність електроенергії — це для нас додаткове фінансове навантаження», — говорить підприємиця.

Вона зазначає, що планує подавати заявку на нову програму підтримки. Раніше Лідія Богуш уже скористалася державною програмою «Власна справа» та в січні отримала майже 500 тисяч гривень мікрогранту на розвиток бізнесу.

«Плануємо подавати на цю допомогу. Нам дуже допомагає регіональний центр зайнятості — консультує щодо програм, допомагає з питаннями працевлаштування та компенсацій», — додає вона.

Програма енергопідтримки є безповоротною, тож звітність подавати не потрібно. Подати заявку можна до 31 березня 2026 року.

20 лютого – день, що назавжди змінив хід новітньої історії України.
Саме цього дня держава вшановує пам’ять Героїв Небесної Сотні – людей, які віддали життя за свободу, гідність і право України на власний шлях розвитку.

Події зими 2013–2014 років стали переломним етапом у багатовіковій боротьбі України за незалежність та свободу.

У лютому протистояння в центрі Києва досягло своєї кульмінації.
Проти учасників протесту застосували вогнепальну зброю.
Беззбройні люди з дерев’яними щитами вийшли проти спецпідрозділів і снайперів. Серед них — вчителі, програмісти, митці, підприємці та студенти.

Понад сто учасників протесту загинули на вулиці Інститутській та Майдані Незалежності. Саме їх назвали Небесною Сотнею.

У кожному регіоні України є свої імена Героїв Небесної Сотні.
Чернігівщина втратила трьох земляків: Андрія Мовчана, Василя Прохорського та Віктора Орленка.
Сьогодні їхні імена викарбувані на меморіалах, а їхній подвиг став частиною національної пам’яті.

Після розстрілів на Майдані Україна зіткнулася з новими випробуваннями — окупацією Криму, війною на сході та повномасштабним вторгненням росії у 2022 році.

Боротьба за свободу і незалежність триває. А слова «Герої не вмирають» стали символом незламності українського народу.

Вшанування пам’яті — це не лише квіти біля меморіалів.
Це збереження цінностей, за які загинули Герої Небесної Сотні: свободи, гідності та права на власний вибір.
Їхній приклад нагадує: пам’ять про тих, хто віддав життя за Україну, залишається джерелом сили для всього суспільства.

На Чернігівщині запускають спільний сервіс податкового супроводу для підприємців, які відкривають або розвивають власну справу за державні гранти. Його реалізують податкова служба та обласний центр зайнятості.

За словами в. о. начальника ГУ ДПС у Чернігівській області Тетяна Рубан, попри війну кількість суб’єктів господарювання в регіоні зростає.

«Цей сервіс на сьогоднішній день дуже є важливим, тому що наші платники податків, які залишаються працювати на Чернігівщині, які створюють нові робочі місця, які сплачують податки до в тому числі до місцевих бюджетів, звичайно, потребують якісного супроводження.
Станом на 1 січня 22 року у нас була 61,700 суб’єктів господарювання, що то зараз понад 67,000 суб’єктів в нас перебуває на обліку. Левова частка — це саме фізичні особи-підприємці, які працюють на Чернігівщині, отримують грантові програми, що і сприяє збільшенню кількості платників податків на Чернігівщині».

Відтепер Офіси податкових консультантів працюватимуть у взаємодії з платформами «Зроблено в Україні». Підприємців супроводжуватимуть на всіх етапах — від подання бізнес-плану до ведення податкової звітності. Одне з ключових завдань — допомогти виконати умови грантів і уникнути податкових ризиків.

Директорка Чернігівського обласного центру зайнятості Людмила Ключник пояснює, що після отримання гранту підприємці часто потребують додаткових консультацій.

«Людина коли вона отримує грант, їй потрібно зорієнтуватися на якій системі перебувати, скільки людей вона повинна, згідно умов гранту, працевлаштувати. Вона повинна врахувати всі податкові нюанси, як звітувати щоб уникнути штрафних санкцій».

Серед отримувачів грантів — підприємець Костянтин Сушков. Разом із родиною він переїхав до Чернігова із Сум і відкриває пансіонат для людей, які потребують постійного догляду.

«Ми хочемо організувати цей бізнес, вивести на інший рівень, хочемо зробити на самому ділі, як і в Європі. Ми хочемо з ним [стереотипом] боротися. Хочемо, щоб люди жили на старості в повному пансіонаті, в дуже гарних умовах, щоб займалися своєю власним життям».

Підприємець зазначає, що відкритий формат консультацій допомагає краще орієнтуватися у вимогах та планувати розвиток справи.

«Коли є інформація, коли вона в широкому доступі, це завжди класно, це завжди знімає дуже-дуже багато важких моментів. І коли є можливість прийти, поспілкуватися, вирішити питання і це є доступним, це наразі дуже-дуже класно. Я тільки зараз за такі заходи, коли держава йде на зустріч підприємцям».

За державними грантовими програмами на Чернігівщині вже створено майже півтори тисячі робочих місць.

«У нас було отримано понад 750 грантів та мікрогрантів на суму понад 220 млн державної допомоги і створено майже 1500 робочих місць», — зазначає Людмила Ключник.

Новий сервіс доступний в Офісі податкових консультантів у Чернігові та дистанційно для підприємців з усіх громад області. Очікується, що така співпраця сприятиме розвитку малого бізнесу та ефективнішій реалізації державних грантових програм.

Чернігів на порозі повернення в «еру іржавих Рут». Всеукраїнський перевізник ТОВ «Епітранс» (маршрути №20, 22, 29, 31) офіційно припиняє роботу через мільйонні збитки.
Чому це відбувається, якщо пасажири справно платять, а місто виділяє мільйони на підтримку? Розбираємося в цифрах та фактах.

💰 ГОЛОВНЕ: Вартість проїзду НЕ змінюється

Попри кризу, тариф для мешканців залишається незмінним:
12 грн — за транспортною карткою.
15 грн — банківською карткою.
17 грн — готівкою.

🏛️ Бюджетні кошти

Важливо розуміти: додаткових грошей з бюджету не потрібно! У міській казні на 2026 рік уже закладено:
105 млн грн — на компенсацію за кілометр пробігу.
50 млн грн — на компенсацію за пільговиків.

Проблема не у відсутності фінансування, а у зміні «правил гри», які зараз встановлює Чернігівська міська військова адміністрація.

📉 Економічна пастка для перевізника

Пільговики «за власний кошт»: За рішенням ЧМВА, майже половина пасажирів (43 %) їздять безкоштовно. Проте компенсацію за них отримують лише старі «неформатні» автобуси. Сучасні низькопідлогові машини возять пенсіонерів БЕЗОПЛАТНО для бюджету, але В ЗБИТОК для себе.

Заморожений тариф: Компенсація за кілометр пробігу розрахована за цінами 2021 року. Пальне з того часу здорожчало з 30 грн до 55+ грн, а запчастини — вдвічі.

Що далі?
Управління транспорту неодноразово зверталося до ЧМВА з проханням актуалізувати розрахунки. Відповіді немає. Якщо систему не розблокують, сучасні перевізники підуть, і є ризик, що на їхнє місце повернуться старі іржаві «Рути»

Детальне інтерв’ю з начальником управління транспорту Олександром Рижим про причини кризи та шляхи її вирішення дивіться у нашому відео.

Контррозвідка Служба безпеки України викрила зловмисника, який за вказівкою куратора з російської федерації знищив військовий автомобіль, що використовувався для забезпечення підрозділів Сил оборони України, та намагався втекти за кордон.

За даними слідства, фігурантом виявився 22-річний житель Полтавської області, який на момент вчинення злочину перебував під заставою в іншій справі щодо підпалів військових автомобілів у Києві. Попри заборону залишати територію Київської області, після звільнення під заставу він вирушив до Чернігова, де за інструкціями куратора придбав необхідні компоненти, провів дорозвідку та вночі підпалив припаркований автомобіль.

Після вчинення злочину чоловік намагався незаконно перетнути державний кордон поза пунктами пропуску, однак був затриманий правоохоронцями.

Слідчі повідомили йому про підозру за ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України — перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України. Наразі підозрюваний перебуває під вартою. Йому загрожує до восьми років позбавлення волі.

Комплексні заходи проводили співробітники СБУ в Чернігівській області за процесуального керівництва обласної прокуратури.