–Княгиня Ольга, Малуша, Володимир Святитель, Ярослав Мудрий, внучки Ярослава Мудрого, дочки Ярослава Мудрого, усі три. А оця поличка — особлива. Це богиня Макоша. А поряд із нею — незвичайна лялька. Вона називається «жінка, яка пряде вічну нитку життя». Там веретено, льон справжній і ниточка прядена. Це я зробила образ своєї мами, – розповідає Олександра Дідович, рукодільниця.
Чернігівська рукодільниця Олександра Дідович із гордістю демонструє свої витвори. Майстриня розпочала творчий шлях після виходу на пенсію 19 років тому. Спочатку створювала картини зі шкіри, а згодом захопилася виготовленням ляльок-мотанок. Порахувати точну кількість своїх рукотворних шедеврів мисткиня не може, однак кожна несе в собі частинку її душі та любові до українських традицій.
–Ляльок? Я не знаю! Дивіться, зараз у хаті — 100. Це як музей. А роздала, не знаю, 300, може 500. Не встигнеш зробити, уже кудись полетіли, – каже рукодільниця.
Процес створення ляльок-мотанок — справжнє мистецтво, яке вимагає часу та терпіння, наголошує пані Олександра.
-Це складний процес. Наприклад, звичайнісіньку мотанку, таку, щоби повісити на стіночку, навіть не дуже велику, і без навороту — займає 4–5 годин. Це так. А є більш такі особливі. Вони займають і 10, і 20 годин. Це мотанки просто. А от такі, якщо вони каркасні, стоячі лялечки, так тільки сам каркас, скелетик, і то 6 годин займає. А решта, поки її одягнеш, хто його знає скільки. Буває 20 годин, а буває 40. Це різні дуже речі, це постійна робота. Це, розумієте, постійна така творчість. Ага, зробив кусочок так, це не підходить. Переміряєш, переміряєш, як модницю одягти, так само й ляльку, – зазначила Олександра Дідович.
Разом з Олександрою Дідович живе та творить Алла Сукретна. У березні 2022-го російські міни знищили її будинок. Втративши все, пані Алла знайшла розраду у творчості та підтримку в особі майстрині, яка прихистила її в себе.
–Я її дуже люблю, не тільки як вчителя, а як маму, тому що вона мені дала багато натхнення, тепла і всього, щоб я продовжувала жити в ці страшні для нас, для нашої країні періоди, – каже рукодільниця Алла Сукретна.
Олександра Іванівна все життя працювала вчителькою, не полишає цього покликання і зараз — проводить численні виставки та майстер-класи.
–У мене таке враження, що я пів Чернігова навчила мотанки робити. Живу в такому відчутті, що моя робота потрібна, що я потрібна. І тому мені ніколи вгору глянуть, – зауважила Олександра Дідович, рукодільниця.
Уже цієї неділі разом з Аллою Сукретною рукодільниця допоможе чернігівцям поринути в історію наших пращурів та навчить робити ляльку-оберіг. Жінки братимуть участь у благодійному заході, який чернігівські волонтери на чолі з Наталією Власенко організовують до Дня Захисників і Захисниць.
–У нас дуже великий, шалений рух, волонтерська така діяльність, дуже-дуже багато людей. Ми волонтери вже багато років, ще до повноштабної війни. А з повномасштабною війною ми більш перепрофіллювалися на військових. У нас понад 30 напрямів, куди ми відправляємо допомогу. І взяли ще один напрям — це реабілітація хлопців, – підкреслила волонтерка Наталія Власенко.
Сюди, зокрема, входить ізотерапія — метод психологічної реабілітації через творчість. Вона допомагає військовим виражати свої емоції та внутрішні переживання через малювання, що є важливим етапом у поверненні до мирного життя. А тому, окрім виставки мотанок, майстер-класів із лялькарства та арттерапії, на гостей чекатиме експозиція робіт військовослужбовців. Під час заходу волонтери планують зібрати кошти на потужну зарядну станцію для фронту.
–Це все завдяки і для ЗСУ. На нашому благодійному заході буде виставка робіт хлопців, наших військових, наших козаків. Також буде проведено аукціон цих картин, плюс ще будуть сюрпризи. Будуть смаколики від наших волонтерів, чай, кава. Ми всіх запрошуємо на наш захід. Сподіваємося, після цього заходу закриємо одну станцію, яка коштує 26 тисяч, – зазначила Наталія Власенко.
Організатори запрошують усіх небайдужих завітати, узяти участь в активностях та долучитися до важливої справи.
–Треба прийти, по-перше, щоби подивитися на ту творчість, бо вона надихає жити, і зробити той донат, вклад, той, для того, щоб допомогти, щоб ця творчість не загинула від російської навали, щоби було майбутнє в нашої країни. А для цього нам усім треба згрупуватися і допомагати, – наголосила рукодільниця Алла Сукретна.
