ТОП 5Факт-новини: оперативні сюжети

Виконання бюджету: на що Чернігів витрачав кошти та чому скликають позачергову сесію?

Featured Video Play Icon

Посилення обороноздатності та допомога Збройним силам України, підтримка людей і відновлення. Це, фактично, все, чим жив Чернігів, починаючи від повномасштабного вторгнення і весь 2023-ій – про це йдеться у звіті про виконання міського бюджету за три квартали поточного року, який заслухали на засіданні виконавчого комітету, 30 жовтня.

Так, порівняно з іншими містами, що надали свою інформацію, серед яких Рівне, Полтава, Запоріжжя, Тернопіль, та інші за рівнем фінансової забезпеченості на одного жителя Чернігів – на передостанньому місці, позаду тільки Суми, до того ж, вже маємо недонадходження понад 35 млн гривень. Видаткова ж частина виконана на 56%, що є низьким показником порівняно з так званими “довоєнними” роками.

– Найбільш фінансово затратною частиною є соціально-культурна сфера – складає 60,6%, в цілому витрачено 1,4 млрд гривень. На заходи та роботи з ТРО, ліквідацію наслідків воєнних дій, ремонт та облаштування укриттів в цілому спрямовано майже 370 млн або майже 16%. Якщо за економічною суттю розглядати, то найбільш затратна частина 40% це оплата праці з нарахуваннями – майже 950 млн спрямовано, на капітальні видатки за звітний період спрямовано 592 млн або 25% , – повідомила  начальниця фінансового управління Олена Лисенко.

Найбільшу частку соціально-культурної сфери становить освіта – майже 1,1 млрд гривень, з яких 68% це заробітні плати та 12% облаштування укриттів і усунення аварій; соціальний захист – 153 млн, 96,5 млн – охорона здоров’я, решта – спорт, позашкільна освіта та культура.

На сферу житлово-комунального господарства пішло 438,7 млн гривень, де 100 млн це аварійно-відновлювальні роботи житлового фонду, 54 млн на реконструкцію пошкоджених об’єктів інфраструктури чи розширення кладовища Яцево, майже 62 млн – допомога комунальним підприємствам, зокрема із придбанням техніки замість знищеної чи нової для усунення аварій, а також 182 млн на благоустрій, тобто мережі освітлення, утримання очисних споруд, вулично-дорожньої мережі, догляд за зеленими зонами тощо. Ще 167,6 млн – на транспортну галузь, а це компенсація пільгових перевезень, відшкодування перевізникам, відновлення контактної мережі та придбання 6 тролейбусів. 

Що стосується видатків бюджету розвитку то виконання за 9 місяців збільшилося на 276 млн порівняно з минулим роком, але все одно це, переважно, відновлювальні роботи по всіх напрямках і по всіх галузях, – зазначила Олена Лисенко.

Більш ніж 1,2 млрд гривень – це виконання делегованих державою повноважень, при тому, що надходження від так званого військового ПДФО станом на зараз – 500 млн. 141 млн гривень спрямовано на основні міські програми та 61 млн на соціальну підтримку чернігівців. 

Де в цьому звіті про виконання бюджету тротуари? Де барабани, де стадіони в кінці кінців, де серіали, де це все?  Цього всього у нас немає. Що у нас є:  90% чи 95% капітальних видатків, які витрачаються міським бюджетом, це програми або відновлення, або підтримка ЗСУ, або соціальні програми нашим людям, які тут постраждали. Тобто, тут немає якихось витрат, які можна критикувати з точки зору доцільності. На підтримку ЗСУ – це і облігації, і тероборона, і пряма підтримка, ми 200 млн за 22-23 рік направили з бюджету міста, це при тому, що у нас дуже багато необхідних напрямків по відновленню, – підкреслив в.о. Чернігівського міського голови Олександр Ломако.

За словами виконуючого обов’язки очільника міста, все це, починаючи від відбудови житла до функціонування того ж транспорту ніяк не можна назвати розвитком. Це те, що дає місту завтрашній день і можливість не втратити людей та бізнес. Якщо ж держава таки ухвалить рішення про вилучення військового ПДФО, для Чернігова це буде катастрофою – орієнтовно мінус 800 млн гривень, і водночас, збільшить прірву з громадами центру та заходу, які весь цей час, попри війну, продовжують втілювати великі проєкти та розвиватися.

– Нам потрібно в бюджеті на 24 рік все одно закладати такі проєкти, які хоча б трошки допомагатимуть місту розвиватися, вирішувати проблеми, щоб тут працювала будівельна галузь, ремонтувалося щось, і так далі, і хотілося б, щоб держава теж це підтримувала. Тому що, коли ми говоримо, що все на ЗСУ, це правильно, з одного боку, але тоді – все.  У нас вилучають кошти, які для нас є базова частина бюджету, а в інших містах це не така вже й базова, десь на заході менше військових частин, і більше надходжень від бізнесу, і в них все одно будуть кошти на розвиток, вони не будуть обмежені в цьому, тому що ПДФО військових забрали, у нас уже більш вільні руки робити проєкти, які ми вважаєм за потрібне. І вони ще будуть далі йти вперед, розвиватися, а ми взагалі будем стояти, як деревня якась. Чернігів на наших очах перетвориться на якесь селище міського типу девʼяностих років, – зауважив Олександр Ломако.

Одразу після засідання виконавчого комітету і погодження усіх питань, Олександр Ломако підписав розпорядження про скликання позачергової сесії, що має відбутися найближчими днями. Терміновість – у деяких питаннях, що потребують невідкладного розгляду, насамперед, скасування судом рішення міської ради від 30 березня про міський бюджет, за позовом міської військової адміністрації.

Суди у нас дуже незалежні в країні і вони ці абсурдні рішення підтримали, і перша інстанція, і, на жаль, друга – при діючій місцевій раді, при тому, що люди обирали депутатів, при тому, що це бюджет громади, суди вирішили, що ці рішення має приймати військова адміністрація, ми через це були змушені внести зміни до регламенту міської ради і зараз ми працюємо так, що ми формуємо і приймаємо рішення, а далі військова адміністрація їх затверджує. І ми зараз юридично в складній дуже ситуації, коли у нас є рішення, яке скасовано, але є фінансування, і у нас розрив там великий. Нам треба, щоб ми не зайшли в дуже глухий кут, це рішення перезатвердити на сесії міської ради і уже щоб його затвердив начальник військової адміністрації. Ми намагалися це вирішити без сесії минулий тиждень, але станом на сьогодні, на зараз, досі не підписано це розпорядження, відповідно, ми маємо йти через сесію, – уточнив Олександр Ломако.

Серед важливих питань – виділення 5 млн гривень для сил ТРО та надання можливості військовим частинам використовувати виділені містом кошти у прийдешньому році, так як через процедурні питання вони не встигають їх освоїти; затвердження фінансування для початку ремонтних робіт у приміщенні, куди з аварійного Шевченка, 13 переїде національна поліція, а також цільові кошти на вдосконалення системи реабілітації та погодження програм, що враховуватимуться при формуванні бюджету на 2024-й. Головний фінансовий документ громади планують винести на розгляд депутатів вже у листопаді.