Під час активної фази бойових дій у Чернігові зв’язок був одним із життєвонеобхідних ресурсів для того, аби вижити. За допомогою телефонів люди могли дізнатися, чи живі їх близькі; поки була можливість — в інтернеті шукали інформацію про те, що відбувається. І доки було світло і вдавалося забезпечувати ефір містяни могли слідкувати за ситуацією по телебаченню.
Зв’язок залишався доступним певний час, бо російські загарбники намагалися швидко просуватися територією нашої області. Коли їм це не вдалося — вони цілеспрямовано почали нищити вишки мобільного зв’язку. Адже місцеві активно передавали інформацію про пересування ворожих військ нашим бійцям. Таку теорію озвучує начальник технічного відділу мобільного оператора В’ячеслав Сахно.
Знаючи, наскільки важливо відновити зв’язок, працювали ризикуючи власним життям.
Так само під обстрілами працювали й представники компанії кабельного оператора. Спершу їм доводилося лагодити обладнання, яке виходило з ладу через знеструмлення міста. Потім — через пошкодження внаслідок масованих
Доводилося жити безпосередньо в офісі. І виконувати свою роботу у надважких умовах 24 години на добу.
Зв’язківці продовжують стикатися із викликами війни та робити все можливе, аби забезпечувати зв’язок в умовах відключення світла.
Олексій Баландін розповідає, через перепади напруги обладнання виходить із ладу. Але його намагаються максимально швидко полагодити чи замінити. Також збільшили кількість аварійних бригад.
Зв’язківці кажуть, робитимуть усе можливе, аби наблизити перемогу. Адже їх робота — це також важливий фронт цієї війни. В таких умовах цьогоріч зустрічають своє професійне свято – 16 листопада – День працівників телебачення, радіо та зв’язку України.
