Повернути чернігівські святині, а саме Спасо-Преображенський собор, Троїцький та Єлецький монастирі з користування єпархії УПЦ МП державі до кінця березня. З такою вимогою у листі до митрополита Чернігівського і Новгород-Сіверського Амвросія, датованому 28-им лютого, звернулося керівництво національного заповідника “Чернігів стародавній” як балансоутримувач відповідних пам’яток. За словами виконуючого обов’язки гендиректора установи, всі три чернігівські святині з кінця 80-их-початку 90-их перебували в безоплатній оренді відповідної релігійної громади і строки останніх договорів спливли ще у вересні 2021-го. Нові ж потрібно укладати за новим законодавством – Законом України №157-9 “Про оренду державного та комунального майна” та Постановою Кабміну №630, що набули чинності у тому ж 2021-му і передбачають вже не безкоштовне користування, а за певну плату на основі оціночної вартості, яка залишається за орендарем, а також страховку.
– Катерининська і П’ятницька церкви вони зразу ж при першому нашому нагадуванні про необхідність заключати, продовжувати договір заявили про намір заключити договір, ще в 21 році. Єпархія Троїцька вони довго зволікали, тому що вони не погоджувалися взагалі на заключення договору згідно закону про оренду, а наполягали все-таки заключати договір на старих умовах, по закону совісті і релігій статті 17. Там ціла папка переписок у нас є, і консультації, і переписка є і до регіонального фонду держмайна, і до державного фонду держмайна, і до Мінкультури – усі одностайно стоять на позиції, що лише оренда, – розповідає в.о. генерального директора НАІЗ “Чернігів стародавній” Володимир Хомич.
Станом на 2 березня до заповідника надійшли заявки на укладення нових договорів оренди лише від релігійних громад Катерининської і П’ятницької церков, тобто Православної церкви України. Українська ж православна церква із цим запізнилася.
– Вони подають нам заявку про бажання орендувати, ми цю заявку направляємо до нашого органу управління – це Мінкультури, Мінкультури включає там в комісію ці об’єкти як потенційні, які будуть здаватися в оренду, і приймає відповідне рішення про передачу тим чи іншим релігійним громадам або єпархіям цих об’єктів, – пояснює Володимир Хомич.
Після цього Фонд державного майна має скласти тристоронній договір, який повинні підписати держава в особі фонду, заповідник як балансоутримувач та власне орендар. Аби всі відносини були у правовому полі, з пам’ятками як нерухомими, так і рухомими, тобто спорудами, а також іконами, іконостасами тощо, нині працює спеціально створена комісія з інвентаризації, а самі листи про повернення майна до 27 березня включно направили обом єпархіям – і УПЦ МП, і ПЦУ. Такою є юридична процедура, пояснює Володимир Хомич.
– Зараз всі повинні повернути майно, це формальність, це свого роду йде як ревізія, як перезавантаження. Після того, коли ми їх отримаємо, зараз же ми їх не просто зробимо перелік цього майна, аудит, їхню якість перевіримо, складемо відповідні акти і потім уже на підставі нових договорів уже про оренду ми створимо комісію і акт передачі будемо робити знову релігійним громадам згідно нового закону, – зазначає Володимир Хомич.
Фактично, це мало відбутися ще у 2021-му, після закінчення попередніх угод, однак через відсутність практики, а потім повномасштабне вторгнення, цей процес відтермінували, дозволивши громадам ще певний час на підставі старих документів користуватися пам’ятками і проводити релігійну діяльність. Надалі це буде можливим тільки з новими договорами, оформленими відповідно до вимог чинного законодавства.
