У своїх, рідних стінах – вперше за десять місяців. Від понеділка, 9-го січня, ще одна чернігівська школа-ліцей відновила навчальний процес у власному приміщенні. Від березня, як і десяткам інших освітніх закладів міста, їй довелося заліковувати рани, нанесені ворогом під час активних бойових дій – вибуховою хвилею від численних авіабомбардувань у будівлі вибило майже всі вікна. І дякуючи підтримці благодійників – фонду “Партнерство за сильну Україну”, що фінансується спільно Великою Британією, Канадою та США, у листопаді їх вдалося повністю замінити. А відтак – закрити периметр, запустити систему опалення і з другого семестру прийняти учнів та учениць.
–Завдяки управлінню освіти, завдяки всім донорам у нас було замінено 100% вікон, це 559 квадратних метрів, було зроблено укоси, залишається ще наразі провести поточні ремонти стін, але вирішили, що діти будуть повертатися в стіни рідного навчального закладу. А вже в процесі пофарбуємо стіни в коридорах і тоді вже все буде відповідати, – зазначає директорка ліцею Наталія Докіна.
Від цього дня ліцей у змішаному форматі, коли найважливіші дисципліни викладаються офлайн, відвідують вісім класів, ще стільки ж за бажанням батьків – здобувають освіту дистанційно. До цього частину дітей, які прагнули навчатися очно, на пів року прихистила інша школа.
–За класом я дуже соскучився, бо тут ми провели три роки всього, шо ми тут вчилися. Коли ми вчились на дистанційному, математику – алгебру, геометрію, дуже складно зрозуміти, тут легше – вчителі ж розповідають, можна подивитись, спитати, – каже семикласник Владислав.
–Потрібен був соціум, щоб дітки спілкувалися між собою, і бачили вчителя напряму. Коли ми вернулися в свої рідні стіни, то, звісно, своя школа вона набагато краще, нас тут і раді більше бачити, і вони всі знають, де, що знаходиться, де їхня улюблена їдальня, туалети і все інше. Чесно кажучи, я не боюся повітряних тривог. Дитина в цей момент, коли спускається в підвал, знаходиться в безпеці, і я знаю, що з ними все буде добре, – мама другокласника Анна Бойко.
За словами директорки, ліцей 1962-го року побудови і до повномасштабного вторгнення тут було лише 4 металопластикові вікна. Тому в класах, як і в закладі загалом, нині стало комфортніше і на кілька градусів тепліше, навіть порівняно з минулою зимою. Крім того, зі звичайного цокольного поверху, який використовувався як склад, тут облаштували укриття, аби створити максимально безпечні для дітей умови. І в перший день роботи провели для них та всього колективу навчальну тривогу.
–На липень місяць ми мали захаращене підвальне приміщення, яке взагалі не було пристосоване до того, щоб його можна було використовувати як найпростіше укриття. Повністю воно було очищено, була залита підлога, було встановлено два туалети, умивальники, також була зроблена вентиляція. Тобто повністю з нуля, можна говорити, укриття було зроблено і зараз воно відповідає всім вимогам, – розповідає директорка ліцею.
Розраховане на 160 осіб, сьогодні з дотриманням існуючих норм воно може вмістити всіх школярів, вчителів і техперсонал, адже класи неповні і є підзміна. Забезпечене укриття і генератором, мережею вайфай та запасом води.
–Місто відновлюється і ми відновлюємся, жття не стоїть на місці, з позитивними думками вперед в майбутнє. І все буде Україна, – підкреслює Анна Бойко.
Загалом, із 34-ох шкіл у Чернігові у лютому-березні внаслідок обстрілів і бомбардувань було пошкоджено 25, дві – повністю знищено, і через масштаби руйнувань та колосальну кількість коштів їх діяльність відновлюють поступово. На сьогодні в очному форматі у приміщеннях 24-ох шкіл здобувають освіту 12,5 тисяч учнів та учениць, з них у п’яти навчаються діти одразу з двох закладів. Що стосується садочків, то з 52-ох в різній мірі постраждало 37. У серпні з них працювало 4, від 9 січня – вже 23 і відкриття ще кількох планується у найближчі тижні. Списочний їхній склад – понад 4 тисячі дітей, і на сьогодні вільними залишаються ще близько 800-от місць, на які можуть взяти малечу віком від 3-ох років.
