28 листопада у Чернігові розпочала свою роботу ХІІІ міжнародна науково-практична конференція «Розумовські зустрічі». Її основні учасники – науковці і представники органів державної влади і місцевого самоврядування. Як зазначають організатори, мета – поєднати на одній платформі конструкторів і адміністраторів державного управління, тих, хто генерує ідеї з тими, хто їх реалізовує.
Машинерія, якою є управління, вона повинна мати сенс. Якщо його немає, то питання: навіщо все це робиться взагалі, з якою метою? Мета яка, що ви хочете досягнути? Ми намагаємося ці речі поєднати, аби це був не просто рух на покращення. І що далі, і чим це може завершитися. А для того, щоб ми розуміли, яке суспільство ми хочемо будувати, яку громаду ми хочемо бачити, якими ми бачимо себе, говорить Володимир Бойко, директор Чернігівського регіонального центру підвищення кваліфікації.
У форматі панельних дискусій теоретики, конструктори і адміністратори державного управління насамперед говоритимуть про розвиток місцевого самоврядування, виклики і спроможність громад адекватно оцінювати ситуацію і діяти відповідно. Серед експертів чимало видатних політиків і громадських діячів з України, Німеччини і Польщі.
Мені здається, що «Розумовські зустрічі» стали брендом по-справжньому. І у цьому році ми будемо говорити більше, про нові амбіції України. Традиційно ці зустрічі збирають людей, які хочуть подумати самостійно, пошукати відповіді на складні питання. Під час війни вони ще ускладнилися, – розповідає Лариса Івшина, головний редактор щоденної всеукраїнської газети “День”.
Серед учасників «Розумовських зустрічей» і голова Фонду муніципальних реформ «Магдебурзьке право» Михайло Поживанов. Відомий політик, громадський діяч, нардеп чотирьох скликань, свого часу здійснив великий внесок в законодавство про місцеве самоврядування.
Я на сьогодні певною мірою обурений відносинами між державою і органами місцевого самоврядування. Бо законодавство на сьогодні дуже чітко розділяє делеговані державою повноваження, власні повноваження, фінансування цих повноважень. Вони в деяких регіонах, там, де просто позиція, скоріш за все, політична, тих чи інших, міських голів, голів об’єднаних територіальних громад, які не подобались центральній владі, їх просто знімали, призначали воєнні адміністрації. Просто не дивлячись на ті повноваження, забирали бюджети, те, що використовувалось на абсолютно потрібні речі, на виконання власних повноважень, – Михайло Поживанов, голова ГО «Фонд муніципальних реформ „Магдебурзьке право“».
Учасники науково-практичної конференції протягом двох днів вестимуть дискусії про геополітику, державну стратегію регіонального розвитку, освіту майбутнього, співпрацю з Європейським Союзом і те, як російсько-українська війна змінює Україну.
Мій меседж сьогодні насправді дуже простий: що більше нема пам’ятника трьом сестрам, але ми маємо створювати механізми для того, щоб Російська імперія розвалилася. Імперія має померти, насамперед російська. Чим ближче до кордону з Росією ми проводимо обговорення нашого майбутнього, тим краще для всіх нас, – Євген Магда, директор Інституту світової політики.
Головне – розуміти, що перебуваємо у перехідний момент. Момент, коли немає формального лідерства західного світу. І цей момент використовується ворогами для того, щоб вбити в українцях стійкість, розповідати їм, що все пропало, що Україна не важлива для союзників. Те,що кажуть пропагандисти, це все брехня. Насправді хочу сказати, що ми перебуваємо у передсмаку перемоги. І на цьому форумі хочу показати по пунктах, як це буде виглядати. Впевнений, що у найближчі місяці, а можливо і раніше, війна закінчиться. Покажу на форумі як це буде, – переконаний Пьотр Кульпа, директор програми «Школа міністрів у Київській школі державного управління ім. С. Нижного».
Міжнародна науково-практична конференція організована Чернігівським регіональним центр підвищення кваліфікації, Сіверським інститутом регіональних досліджень у партнерстві зі Школою врядування Національного університету “Острозька академія” за підтримки фонду Ганнса Зайделя. Традиційно наукові матеріали будуть видані у дванадцятому номері щорічника «Розумовські зустрічі».
