Понад 4,5 тисячі сімей у Чернігові чекають на компенсації за знищене та пошкоджене внаслідок активних бойових дій житло. Через рік після повномасштабного російського вторгнення Верховна Рада прийняла в цілому Закон, який запроваджує можливість компенсації. Органи місцевого самоврядування готові до його реалізації і виконання своїх функцій, передбачених процедурою – про це йшлося на традиційній загальноміській нараді. Протягом року в Чернігові комісійно обстежували зруйновані та пошкоджені будинки, всі необхідні дані занесені до державної електронної системи обліку руйнувань.
Найбільше від масованих бомбардувань та обстрілів постраждав саме житловий сектор Чернігова. Не чекаючи поки на державному рівні розроблять механізм компенсації, місто почало матеріально підтримувати власників зруйнованих та пошкоджених будинків – діють соціальні програми з компенсації вартості відновлення вікон та підтримки власників зруйнованого приватного житла.
–Я завжди наголошував, і міський голова наголошував, що це не компенсація, це матеріальна допомога. Бо всі розуміли, як, отримавши 40 тисяч гривень, можна відбудувати щось? Ми говорили, що питання компенсації – це питання до держави, до держави-агресора, до міжнародних структур. Ми, як місцева влада, не маємо ні таких коштів, ні юридичних можливостей. А те, що можемо в рамках нашого бюджету – це допомога людям якийсь час, отримавши ці кошти,якісь свої питання вирішити, – зазначив в. о. Чернігівського міського голови Олександр Ломако.
Паралельно у місті практично завершені капітальні ремонти багатоповерхівок, які зазнали руйнувань внаслідок вторгнення рашистів. Процес дещо сповільнився через відключення світла та затримки поставок ліфтового обладнання з Туреччини, але роботи планують завершити навесні.
–Бєлова 27 – найтяжчий будинок. Чорновола 15а можна подивитись ззовні, там весь бетон виконано, там вже йдуть роботи всередині, відновлюються стіни. Любецька 34, там двоповерховий будинок. Толстого 122, там теж тривають роботи, там вигоріло все. Ну і невеликі роботи – ліфти, внутрішні роботи. Ми плануємо закінчити ці роботи починаючи з квітня, – повідомив начальник управління ЖКГ ЧМР Ярослав Куц.
Два під’їзди у будинку на Чорновола 15, багатоповерхівка на проспекті Миру 249, а також дві чернігівські школи, ремонту не підлягають. Їх планують демонтувати, але спочатку треба отримати на це дозвіл від правоохоронних органів. Ці будівлі фігурують у кримінальних справах, і можуть бути доказами злочину російських загарбників проти мирних чернігівців.
–Після письмової відповіді прокуратури або поліції ми виносимо це рішення на виконавчий комітет, робим проект і демонтуємо ці будинки, – зазначив Ярослав Куц.
При підтримці міжнародних партнерів триває відбудова пошкодженої критичної інфраструктури Чернігова. Під час наради директор Чернігівводоканалу Сергій Малявко повідомив про результати закордонного відрядження. В березні до міста має надійти обладнання від товариства міжнародного співробітництва GIZ та Німецької водної асоціації на суму у 100 тисяч євро.
–Ми домовились, що фінансування на цей рік буде у розмірі 500 тисяч євро. З них 330 тисяч євро це обладнання, яке буде куплене там, в Німеччині, і сюди доставлене. Інша частина грошей – це навчання наших працівників та витратна частина цієї німецької організації, – підкреслив директор КП «Чернігівводоканал» Сергій Малявко.
Німецькі партнери готові поглиблювати співпрацю і в подальшому, з цією метою представників міської ради запрошують до Берліна. Де запланована зустріч з членами уряду Німеччини. Зараз є велика перспектива отримати грантове фінансування на ремонт одного з важливих об’єктів водоканалу, повідомив директор підприємства.
