Будівництво мосту через Десну, вартістю в п’ять бюджетів розвитку Чернігова, поряд із потребами обласного центру у відновленні об’єктів інфраструктури, шкіл і садочків та підтримки людей. Про пріоритети та бюджетний процес 2024 як на рівні держави, так і міста, йшлося під час щотижневої наради в муніципалітеті, 24 жовтня.
Вже котрий тиждень місто в очікуванні рішення, чи залишаться у громад надходження від так званого “військового ПДФО”, тобто податків з грошового утримання військовослужбовців, поліцейських та інших – на сьогодні проєкт головного фінансового документу, у якому планується його переспрямування, Верховна Рада схвалила у першому читанні.
– Бачимо, що гроші на серіали, барабани, телемарафон та всяку іншу фігню в державному бюджеті є, але, при цьому, не зникає бажання забрати кошти у громад. Ну, це нонсенс взагалі. Я спостерігаю за цим дуже уважно, спілкуюся, і пріоритети викликають запитання. Приклад – міст через Десну, який будується, зараз про нього всі говорять, навіть якусь “книгу Гіннеса” їм дали, на чотири смуги. Ми всі мешканці міста і чудово розуміємо, що от був двосмуговий міст, його зараз відновили. Колись були проблеми його переїхати через затори якісь, чи інші проблеми? Ніколи не було цього, його абсолютно вистачало. Ну, це дуже дивні пріоритети під час війни: пʼять мільярдів гривень витрачати на міст, який не потрібен, обʼєктивно він не потрібен, – зазначив в. о. Чернігівського міського голови Олександр Ломако.
Водночас, за словами Олександра Ломако, якби у громади запитали про пʼять мільярдів гривень на відновлення після ворожих ударів, до переліку ввійшли б зведення нової школи замість двох повністю зруйнованих на Подусівці, повноцінна відбудова всіх закладів освіти та охорони здоров’я, що були пошкоджені, критично важливих об’єктів як Чернігівводоканал, і ще б лишилися кошти на допомогу чернігівцям, які втратили житло. Враховуючи, що очевидно, вартість мосту в процесі ще зростатиме.
– Пʼять мільярдів гривень – це пʼять бюджетів розвитку Чернігова, навіть більше по суті, п’ятирічка. Якщо немає куди витратити пʼять мільярдів, при цьому ще забирати гроші у місцевого самоврядування – ми на це вплинути не можемо, ми можем просто подивитися і оцінити питання пріоритетів. Нам треба робити свій бюджет, – констатував Олександр Ломако.
Виконуючий обов’язки очільника Чернігова доручив фінансовому управлінню спільно з усіма розпорядниками коштів, керівниками комунальних підприємств і структурних підрозділів завершувати роботу над проєктом міського бюджету на 2024-ий. Далі його вивчатимуть і обговорюватимуть в публічній площині та винесуть на розгляд депутатів на одній із найближчих сесій.
– Пріоритети у нас не міняються в 2024-му році: це продовження відновлення – у нас ще дуже багато обʼєктів, в усіх сферах, по суті, які потребують уваги і потребують коштів, і які нам потрібно фінансувати, це продовження підтримки Збройних сил України. Єдине що я одразу анонсую що в проєкті бюджету цього не може бути, як фінансове управління пояснює, що кошти на ЗСУ, на військові частини і так далі, ми можемо використовувати або з перевиконання бюджету, або з нерозподіленого залишк. У нас залишок не розподілений буде дуже пристойний і, відповідно, там обов’язково будуть закладені кошти безперечно і на дрони, і на підтримку військових частин, дуже багато є зараз запитів, – підкреслив Олександр Ломако.
Незважаючи на колосальні потреби у відбудові і спрямування орієнтовно мільярда гривень на цей напрямок, від початку повномасштабного вторгнення на посилення обороноздатності та військових частин, зареєстрованих у Чернігові, місто виділило більше 200 млн гривень.
“Китами”, на яких формується кошторис наступного року, в.о. міського голови також назвав продовження всіх соціальних програм, розбудову системи сучасної реабілітаційної допомоги, насамперед, для військовослужбовців, а також, відновлення та модернізація інфраструктури, пов’язана з водопостачанням, каналізацією, забезпеченням теплом тощо, без чого місту загрожують техногенні катастрофи. Попри воєнний стан, це питання не менш важливе, зазначив Ломако.
– Міста центру і більше заходу України, які живуть трошки іншим життям ніж міста прикордоння, або які були в зоні бойових дій, або які суттєво постраждали від виїзду людей виїзду бізнесу у них зовсім інший бюджетний процес.Ці міста швидшими кроками, ніж до 24 лютого, йдуть вперед у своєму розвитку, створення комфортного середовища для людей, для бізнесу і так далі. А міста, які знаходяться ближче до кордону, або були в оточенні, чи під постійними обстрілами, навпаки дуже сильно відстають, тому що ті кошти, які у нас стали значно меншими, ми витрачаємо на відновлення – це ж нічого спільного з розвитком немає. Тому мінімальні кошти все одно на відновлення, на розвиток інфраструктури в місті, треба нам буде в наступному році закладати і робити ці проєкти, – наголосив Олександр Ломако.
Окрім цього, залишається прибирання міста, утримання всіх його об’єктів як от цвинтарів чи полігону твердих побутових відходів, та послуги житлово-комунального господарства. Тобто все, що забезпечує нормальне його функціонування – фактично, це і будуть всі видатки Чернігова у 2024-му, йшлося на нараді.
