1,9 мільярда гривень отримав бюджет Чернігова у першій половині 2023 року. Про це свідчить звіт фінансового управління міської ради, який був представлений 25-го липня на засіданні виконавчого комітету. Сума виявилася дещо менше від очікуваної через повільне відновлення підприємництва у Чернігові і скорочення виплат військовослужбовцям.
Якщо порівнювати фінансову забезпеченість на одного мешканця міста за власними доходами, то ми вийшли на рівень 2021 року, збільшилися надходження порівняно з 22-м роком на 1000 гривень, але порівняно з іншими містами ми, на жаль, займаємо передостаннє місце із тих міст, які дали інформацію для аналізу, – зазначає Олена Лисенко, начальниця фінансового управління ЧМР.
Росіяни під час вторгнення знищили у Чернігові багато підприємств, як великих, так і малих, і далеко не всі з них наразі відновили свою роботу. Постійна присутність військ агресора на кордоні позбавляє наше місто інвестиційної привабливості. Борги по сплатам до міського бюджету порівняно з минулим роком зросли вдвічі. Попри це, у Чернігові триває відновлення критичної інфраструктури та виконання міських соціальних програм. Так більше 57 мільйонів гривень витратили на підтримку містян, які постраждали внаслідок російської агресії. Зокрема одноразові виплати отримали 413 мешканців багатоповерхівок і 324 власника приватних житлових будинків, чиї оселі були пошкоджені або зруйновані обстрілами. 97-ми людям частково компенсували відновлення пошкоджених вікон. 196 родин загиблих Захисників та Захисниць України, які проживають у Чернігові, отримали від міста загалом 11 мільйонів гривень допомоги.
30,7 мільйонів гривень – надання одноразової матеріальної допомоги-винагороди мешканцям міста Чернігова за особливий внесок у відновлення міста-героя. Було проведено компенсацію комунальних послуг мешканцям багатоповерхівок, житло яких було пошкоджено, 3,6 мільйона, – каже пані Олена.
240 мільйонів гривень видатків позначені у казні Чернігова як “бюджет розвитку”, але по факту ці кошти були спрямовані на подолання наслідків російського вторгнення – відбудову об’єктів інфраструктури.
Це точно не можна назвати розвитком – це виживання. Навіть не відновлення. Якби ми цього не робили, то ПДФО була б ще менша цифра, тому що той бізнес, який відновився, вони дійсно герої, і їм треба дякувати при кожній нагоді. Але ми ж бачимо ці підприємства: хто продовжує працювати, хто у серпні-вересні відновився, хто й пізніше, у багатьох ще й половини немає того об’єму по людям, який був до 24-го лютого. Ми розуміємо, що якби місто не забезпечило базові послуги по житлу, комунальним послугам, освіті, то не було б стільки людей у Чернігові, скільки є, і не було б того невеличкого розвитку, який є, – розповідає Олександр Ломако, в.о. Чернігівського міського голови.
Олександр Ломако також назвав неприпустимим перенаправлення коштів місцевих громад на потреби держави, особливо у тих випадках, коли міста досі не відновилися після навали рашистів.
В нас мінімальні затрати, які необхідні, щоб місто жило і функціонувало і якось відновлювалося. Тому сьогоднішній звіт про виконання бюджету за 1 півріччя – це яскравий приклад того, що місцеві громади демонструють лідерство по раціональному використанню коштів і при цьому ще знаходять можливість підтримувати Збройні сили України, – говорить Ломако.
Члени виконкому також внесли зміни до бюджету Чернігова, щоб врахувати державну субвенцію у 5 мільйонів гривень. Її надали для реконструкції підвального приміщення школи №3 і облаштування там протирадіаційного укриття.
Це так би і мало бути. Особливо для таких міст, як Чернігів, у яких немає достатньо коштів на відновлення, на ремонти всіх укриттів, нормальний підхід – це коли на це дає держава. Зрозуміло, що у нас потреба значно більша, ніж 5 мільйонів, краще щоб це було мільйонів 200, – каже в.о. міського голови.
Умовою надання субвенції є співфінансування, тому 30% вартості будівництва укриття, більше 2 мільйонів гривень, сплатить місто. Це перший випадок від початку російського вторгнення, коли Чернігів отримує кошти з держбюджету саме на будівництво протирадіаційного укриття.
Якщо ми за півтора роки отримали 5 мільйонів допомоги, і хтось розповідає, що у нас проблеми з укриттями – звичайно, є проблеми. Але немає можливості ці всі проблеми вирішити, тому що це десятки і сотні мільйонів гривень, а ми бачимо у звіті про виконання бюджету – немає таких грошей у громади. Добре, що є допомога хоча б на одне укриття, яке ми обов’язково зробимо, – наголошує Олександр Ломако.
Нагадаємо, наявність укриття наразі є обов’язковою умовою офлайн-роботи освітнього закладу. Наразі у Чернігові працюють 29 шкіл та 39 дитячих садочків. Місто вкладало кошти в облаштування укриттів у кожному з цих закладів.
