Зібрати всі можливі дані і детально дослідити поточну ситуацію, аби сформувати єдине бачення, визначити конкретні дії та допомогти напрацювати дійсно ефективний проєкт підтримки екологічного стану та потенціалу річок Чернігова. Мова про Стрижень, Десну і Білоус як один із ключових напрямів концепції розвитку “Чернігів – стійке місто”, а також задачі, над якими найближчим часом працюватимуть науковці, досвідчені фахівці, знавці європейських практик, представники профільних департаментів та установ в рамках нової робочої групи.
-Це важливе для міста питання стратегічного плану, тому що це артерія, яка, по суті, якщо брати Стрижень – це центральна частина міста, і після виконання цих робіт це дасть перспективу для розвитку і рекреаційного потенціалу, і туристичного потенціалу, і скажемо так, благоустрою цієї території, по суті, зʼєднати Десну з цією артерією для певної інфраструктури це дуже важливо. Але ми розуміємо, що це перспектива не одного року, але починати потрібно, і починати потрібно з того, що сформувати бачення, з яким можна потім працювати з партнерами для залучення коштів, можливо, і державного бюджету, але в першу чергу, міжнародних донорів, європейських,- зазначив в. о. Чернігівського міського голови Олександр Ломако.
Світові приклади доводять, планувати розвиток потрібно ще під час війни, щоби донори та інвестори, які захочуть вкласти кошти у відбудову бачили стратегію та чітко задекларовані орієнтири на десятки років вперед, а тому робота над комплексною концепцією у Чернігові стартувала одразу після закінчення тут активних бойових дій – документ архітектурна студія Якуша розробляє на безоплатній основі і самостійно шукає гроші на проєкти. Питання річок, зокрема Стрижня, який перетинає весь Чернігів і фактично є джерелом питної води для столиці, це перший етап, на який студія залучила фінансування, адже його очищення, вирішення проблеми стоків та благоустрій – це і екологія, і візуальні зміни для міста.
-Наша студія має перші напрацювання по архітектурній частині, як може виглядати по всій довжині річки благоустрій. Цей проєкт він включає і екологічну частину і також третя складова це екосвідомість, ми розумієм, що якщо очистити, але не виховувати у людей бережне ставлення, як до парків то, на жаль, швидко результати зійдуть нанівець, – повідомила представниця студії архітектури та дизайну Yakusha Studio Олена Власюк.
– Проєкт доволі різноплановий, масштабний. Він передбачає залучення фахівців іхтіологів, гідрохіміків, спеціалістів з цвітіння водойми, гідрологів, гідроморфологів. По Стрижню забігаю так наперед, є чотири джерела забруднення: це забруднення надходження з природним стоком з верхів річок, знаємо там абсолютно не дотримується ні водозахисна смуга, ні водоохоронна зона. Це, звісно, зливова каналізація, це проблема номер один не тільки Чернігова, Стрижня, а й взагалі всієї Європи, усіх річок, які протікають через міста. Це питання десорбції з мулових відкладень. І четверта проблема – це проблема цвітіння водойм із заростання ще водної рослинності, вона в кінці вегетаційного сезону падає на дно починається процес із загибелі гідробіонтів і масової загибелі риби, яка спостерігалася в 22-му році, 23-му, – зазначив гідроеколог, кандидат біологічних наук Олександр Ксов.
Водночас, гідроеколог відзначив, що завдяки роботі міста в цьому напрямку та співпраці з науковцями, є відчутна різниця між станом Стрижня 10-15 років тому і зараз: а це, зокрема, розробка паспорту річки, екологічних вимог до експлуатації ставків, зміни до правил благоустрою та зобов’язання звітувати за стоки за відсутності підключення до централізованої каналізації, весняна промивка русла, вилучення надлишкового мулу, зариблення, проєкт реконструкції очисних споруд тощо. Зараз, до прикладу, щодо останнього ведуться перемовини з іноземними партнерами, а також розглядається ідея об’єднати системи зливових та каналізаційних стоків в одну.
– Це відповість якийсь серйозний потужний інститут, який прорахує всі плюси і мінуси від того що ми обʼєднаємо ці дві мережі, але так на перший погляд на наш то дійсно, якщо очисні споруди ми проведемо реконструкцію, то це є доцільно. Але, знову ж таки тут науковці повинні сказати, якщо цієї води тепер не буде у Стрижні, що буде із Стрижнем далі, – зауважив директор КП “Чернігівводоканал” Сергій Малявко.
Всі ці питання щодо очищення дощових стоків, втрати води, замулення, цвітіння, низького рівня кисню та інші мають комплексно вивчити у робочій групі, і як результат – оформити звіт, на основі якого і напрацьовуватиметься майбутній проєкт.
