Це – пам’ятна медаль з правом спадкоємності , випущена до 300 – річчя козацького кафедрального собору святої Катерини. Настоятель храму отець Роман каже, її вручають за особливі заслуги. У 2015 році такою медаллю нагороджували активістів і парафіян. Нині вона вручається рідко і має символічне значення.
Такою медаллю настоятель храму нагородив відому чернігівську благодійницю Вікторію Прокопович. Вже близько 20 років чернігівка живе й працює в Італії. І весь цей час спрямовує свої зусилля, аби допомогти співвітчизникам у скруті.
Від Громади храму жінці вручили ще одну медаль – «За любов і жертовність до України». А від ради козацьких старійшин – український прапор. Жінка розчулена до сліз. Каже, такої вдячності від земляків навіть не очікувала.
Вікторія Прокопович – віце – президент італійсько – української асоціації, членкиня Громадської ради при Посольстві України в Італії. Вже багато років жінка допомагає дітям – сиротам та людям з інвалідністю. Ці дівчатка з багатодітної родини також відчули її турботу, як і багато інших підопічних громадської організації «Шанс».
Продукти, одяг, ліки йшли на фронт, розповідають волонтери про допомогу від Вікторії Прокопович. Люди з інвалідністю по зору отримували від благодійниці тростини та озвучені термометри.
«Коли ти робиш добрі справи, забувай про них, а коли ти робиш щось погане, думай про це». В цьому італійському прислів’ї істина, каже благодійниця Вікторія Прокопович.
Це в її крові – допомагати ближньому, каже про свою доньку Валентина Прокопович. Благодійністю вона привчила її займатись ще з дитинства, долучила її до донорства. А коли мати працювала в жіночій раді на радіоприладному заводі разом допомагали дітям – сиротам.
Привітати Вікторію Прокопович з високою відзнакою прийшла її родина. Уся вона живе в Чернігові. Жінка буває тут рідко, але допомогу полишати не збирається. Каже, такі нагороди спонукають ще більше робити добра в цьому світі. А в неї це вже спосіб життя.