У Національному університеті Чернігівська політехніка презентували першу книгу про історію навчального закладу. В її основі — машинописний нарис 1985 року, який десятиліттями зберігався в архівах і лише тепер отримав повноцінне видання українською мовою.
Книга охоплює перші 25 років існування тодішнього філіалу Київського політехнічного інституту — від моменту створення у 1960 році до середини 80-х.
«На рівному місці і без нічого»
Сьогодні «Чернігівська політехніка» — один із найбільших університетів області. Але на початку 60-х тут не було ані власних корпусів, ані сформованого викладацького колективу.
Фактично все починалося з кількох аудиторій та потреби області у технічних спеціалістах. Саме тоді у Чернігові відкрили загальнотехнічний факультет Київського політехнічного інституту, який згодом перетворився на окремий університет.
Одним із ключових людей у створенні закладу став Євген Калита — у 35 років йому доручили організувати новий технічний виш у Чернігові.
Викладач університету Анатолій Ковтун, який працював у політеху з 1960 по 2017 рік, каже: починати було непросто.
«Все правда. Це було дуже трудно починати. Дуже трудно на рівному місці, як кажуть, і без нічого. Ну, так вийшло, що організатором нашого навчального закладу був досить толерантний Євген Григорович Калита. В цій справі він, як то кажуть, зіграв дуже значну роль».
Архіви, переклад і сотні імен
За словами директора музею історії університету, почесного професора Олександра Крука, робота над книгою виявилася значно складнішою, ніж просто переклад тексту українською.
У старому нарисі згадувалися сотні людей — часто лише з ініціалами та російською мовою написання. Команді довелося працювати з архівами, особовими справами та спогадами ветеранів університету, щоб відновити точні імена та біографічні дані.
«Особливо 60-ті роки згадується, сотні людей згадується в цьому тексті, і люди згадуються як прізвище і ініціали російською мовою… Тому дуже багато часу це забирало», — розповів Олександр Крук.
Над оригінальним текстом у 1980-х працювали 29 авторів — декани, завідувачі кафедр і керівники різних підрозділів інституту.
Історія університету — це історія міста
Учасники презентації неодноразово наголошували: книга важлива не лише для самого університету. Вона показує, як разом із розвитком промисловості змінювався і Чернігів.
Наприкінці 50-х років області були потрібні інженери та технічні спеціалісти для нових підприємств. Саме тому у місті й почали створювати технічну освітню базу.
Випускник університету Сергій Соломаха називає це покоління студентів і викладачів «золотим фондом» Чернігівщини.
«Важливість в тому, що вона показує фундамент, на якому набудовані інші всі наступні покоління. Ви повинні розуміти, що ті молоді люди, які закінчували політех, це був той «Золотий Фонд» кадровий, який досі керує Чернігівщиною».
«Ми можемо продовжувати цю працю»
Для нинішніх студентів історія політехніки — це вже не лише про минуле.
Голова студентської ради Валентина Карповець говорить: після презентації книги багато хто інакше подивився на університет і його роль у розвитку міста.
«Я дуже рада, що от ми, як молоде покоління, можемо надалі продовжувати цю працю. Це дійсно моя ціль — продовжувати розвивати наш політех».
За словами упорядників, презентоване видання — лише початок великого проєкту з дослідження історії університету.
Попереду — нові книги, спогади викладачів і випускників та дослідження наступних етапів розвитку «Чернігівської політехніки».
