Навчитися ефективно використовувати наявне фінансування, залучати кошти, а також зрозуміти, яких змін не вистачає на рівні держави, аби зберегти ресурс на місцях. Для Чернігівщини, як одного з найбільш постраждалих регіонів, що через активні бойові дії у лютому-березні зазнав не лише фізичних руйнувань, а й втрат в економіці, нині основне – підвищити обороноздатність, повернути своїм громадам життя та почати відбудову і розвиток, не чекаючи завершення війни. Про ключовий аспект цього – фінансове забезпечення – йшла мова на 4-му, заключному семінарі, за участі представників місцевого самоврядування та експертів у рамках унікального проєкту, спрямованого на підтримку територіальних громад саме нашої області.
–Ми прожили 31 рік в Україні незалежній і говорили загальні слова, ми мало що будували, мало що розвивали. Якщо мову вести за фінанси, я вважаю що на державному рівні треба обережно, з повагою, без нервів. Але піднімати питання про те, що на сьогоднішній день, якщо залишить рівні підходи і в оподаткуванні, і рівні підходи в субвенціях, які зверху надходять, і на делеговані повноваження, і таке інше, ми просто втратимо нашу область чернігівську, це абсолютно чітко зрозуміло. Тому що втрати за рахунок військової агресії вони багатомільярдні, втрати людей колосальні, – каже Чернігівський міський голова Владислав Атрошенко.
За словами очільника Чернігова, міста, яке з першого дня прийняло на себе удар ворога і не пропустило його далі, ми втратили десятки тисяч кадрів, які виїхали в пошуках безпеки, бізнес, що був знищений, закритий, чи релокований в західні області, а відповідно – надходження та економічну активність. Той же бюджет, який маємо, мусимо витрачати на ремонти критичної інфраструктури, комунального майна та людського житла, тоді як більш спокійні регіони – на розвиток. Те ж стосується і прифронтових громад, як Новгород-Сіверська чи Семенівська, а також Миколаєва, Харкова та інших міст, що були охоплені війною.
–Якісь пільги розумні в оподаткуванні, створення преференцій для того, щоби хоча б малий бізнес тут працював. Створення за рахунок держави, в тому числі якірних підприємств, чому ні, які би також були би магнітом. Якщо держава не знайде компенсаторів цьому всьому ми просто втратимо прикордонний регіон в цілому, – підкреслює очільник Чернігова.
Навіть в межах регіону, якісь громади, як обласний центр, були в оточенні, хтось в окупації чи на лінії фронту, деякі залишалися мирними і приймали переселенців, а прикордонні всі ці вісім місяців продовжують щодня обстрілюватися ворогом. А тому у них різні можливості наповнення бюджетів і різні спроможності.
–Громади живуть в умовах війни, це не абстрактна історія, яка стосується чиновників, просто паперу. Сьогодні ми на цьому заході хочемо обговорити з керівниками міст, їхніми начальниками фінансових управлінь, де можна знайти додатковий фінансовий ресурс, де провести оптимізацію і саме головне, шо необхідно змінити на центральному рівні, щоб громади були з фінансовим ресурсом, – зазначає виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан.
–Все зводиться до того, що ви маєте максимально використовувати власні можливості, ресурс, розвивати економічну активність, що призводить до збільшення сплати податків не за рахунок збільшення ставок, а за рахунок збільшення обсягів. Люди стають більш економічно активними, ну і звичайно інвестори, можуть бути зовнішні і внутрішні, але питання чому вони мають прийти в область, яка є фактично прифронтовою, і куди вони можуть прийти це дуже специфічна річ. І ще є одне – це залучення коштів донорів, насамперед міжнародних, ця допомога йде, вона збільшується, але з донорами треба вміти працювати, – зауважує директор Чернігівського регіонального центру підвищення кваліфікації Володимир Бойко.
Такі діалогові зустрічі, організовані регіональним центром підвищення кваліфікації спільно з Асоціацією міст України та за підтримки фонду Ганнса Зайделя, фактично стали майданчиком для експертного обговорення, пошуку варіантів для вирішення проблем, а також оцінки на практиці, що і як працює. До фінансів піднімалися теми місцевого розвитку, енергетичної безпеки та галузі освіти з такими відомими спікерами як Анатолій Ткачук, Юрій Ганущак та Лілія Гриневич.
Принагідно, зі свого боку Владислав Атрошенко підтримав представників тих громад, які планують вступити до АМУ, а також підкреслив, що як би не було складно, під час війни місцеве самоврядування взяло всі проблеми на свої плечі і вкотре довело свою спроможність.
–З початку війни ніхто не був ближче і до людей, і до збройних сил, ніж місцеве самоврядування, ми маємо 57 голів ОТГ – жоден не втік, жоден, це показово, 2 з 5 голів РДА втекли. Тому нам і далі треба бути з людьми. Я своїх працівників прошу і вас також прошу, щоби все таки зважали на обставини, були лагіднішими, вислуховували людей. Ми не скрізь можем вирішити питання, ми не скрізь можем допомогти, хоча би людина не образилася, розуміла відповідь, яку ми надаємо і максимально звичайно, треба підтримати, – наголошує Владислав Атрошенко.
Організатори кажуть, семінар був останнім у межах проєкту, однак планується продовження у 2023-му з питаннями проєктного менеджменту, планів відновлення і просування громад.
