Українська література, написана під час війни, гратиме велику роль у збереженні пам’яті про ці події. Таку думку висловили голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк та письменниця Катерина Єгорушкіна на літературній зустрічі у Чернігові.
–На нас чекає дуже серйозний психологічний труд. Очевидно, що і література буде дуже важливою, і як ми її напишемо, і хто її напише. Зараз пишуть усі. Як виявилося, написані вже сотні книг про війну, – зазначила голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк.
Катерина Єгорушкіна після повномасштабного російського вторгнення започаткувала проект «Голоси свідків», і збирає історії жителів деокупованих територій, щоб потім видати їх друком.
–Окупанти вигнали нас із нашої хати в погреб жити. Сидимо серед картоплі, онук Богданчик руками з пластикової тарілки гречку визбирує, на двір проситься. Бо ж весна, дитина гратися хоче. Питає в мене: «Бабусю, а як по їхньому «не вбивай мене?», – розповіла письменниця Катерина Єгорушкіна.
Взагалі, Катерина Єгорушкіна в Україні більш відома своїми творами для дітей, зокрема казками. Однак на цьому аспекті її творчості велика війна також позначилася. Письменниця взялася за тему дитячих травм, завданих агресією росії, і влітку 2022 року видала книгу «Мої вимушені канікули».
– Ми не маємо права замовкнути, так як замовкли наші бабусі, прабабусі, прадідусі, тому що ми маємо передати пам’ять, але передати в такій формі, щоб вона не відштовхувала. Оскільки ми можемо, звісно, передати в формі реалістичній – це теж буде правда, але ми маємо підібрати такі слова до цієї правди, щоб не травмувати дитину, – підкреслила Катерина Єгорушкіна.
На думку Ольги Герасим’юк та Катерини Єгорушкіної, братися за письменство варто навіть тим, хто не відчуває в собі хисту до цього. Щонайменш, викладення думок на папері принесе моральне полегшення, а деякі історії можуть привернути увагу тисяч читачів.
