Заохочувати внутрішньо-переміщених осіб – робітників найбільш затребуваних спеціальностей, залишатися і працювати для Чернігова, забезпечуючи їх житлом. Такий варіант нині розглядають у міській раді, враховуючи кількість подовгу незакритих вакансій на комунальних підприємствах і загальні тенденції на ринку праці.
Нестачу деяких кадрів містяни вже відчувають на собі. Так, якщо на АТП-2528, що опікується прибиранням, до повномасштабної війни на один піскорозкидач було 2,2 водія, то зараз – 1,3, на трактор чи сміттєвоз – 1,8 в порівнянні з сьогоднішніми 0,9. Через виїзд людей і мобілізацію, водіїв бракує і на ЧТУ, в ЖЕКах – насамперед, покрівельників і сантехніків, на Чернігівводоканалі – електрогазозварювальників, слюсарів та електриків.
– В свій час ми зробили для водіїв спецавтомобілів, тобто екскаваторників, крановщиків, інших водіїв спецавтомобілів доплати, завдяки цьому у нас цей колектив зберігся, але залучити нових працівників практично неможливо, тому що, а – це заробітна плата, друге – це призов, ніхто не хоче офіційно працевлаштовуватись. Всі оголошення, які ми надавали, вони залишаються практично не розглянутими, – пояснив директор КП “Чернігівводоканал” Сергій Малявко.
Закрити деякі напрямки, на думку виконуючого обов’язки очільника Чернігова, можна було б, залучивши потрібних фахівців із числа ВПО, яких у місті досить велика кількість – як зі сходу і півдня країни, так і з прикордоння Чернігівщини. В якості мотивації громада може запропонувати цій категорії житло, що подекуди є важливішим фактором, аніж зарплата, йшлося на нараді.
– Я думаю, що це дуже скоро буде, коли за внутрішньо-переміщених між собою міста будуть конкурувати, тому що ринок праці всюди просів по певним спеціальностям, населення в містах, особливо там прикордонних до росії, зменшилося, а послуги, які ми надаємо людям, вони ж не зменшуються. Відповідно у нас лишилася певна кількість квартир на Дрозда, не заселених, у нас є будиночки, які нам народ Латвії передав, і вони встановлені вже всі. Тих людей які першочергові, по постанові, ми заселили в першу чергу, це 70 чи 80 квартир, які ми поселили. Решта – це вже йдуть, скажемо так, бажаючі внутрішньо-переміщені. Я думаю, що нам треба, юристи, уважно продумати це питання, щоб ми давали його людям, які працюють на місто, і це був би для них стимул, – зазначив в.о. Чернігівського міського голови Олександр Ломако.
Ломако доручив вивчити це питання детальніше, а також проаналізувати сферу освіти та медицини, де теж може не вистачати кваліфікованих фахівців. Крім модульного містечка на Дрозда, місто спільно з датськими партнерами планує звести понад 400 квартир на Масанах, що також поповнять фонд тимчасового житла для внутрішньо-переміщених.
– Тобто, щоб людина, родина, яка приїжджає і йде працювати на комунальне підприємство по певному переліку професій, отримується житло як службове з можливістю там через не знаю п’ять років, подивитися треба там по терміну, оформити його ну вже як житло. Якщо це буде стимул для внутрішньо-переміщених осіб вибрати Чернігів, а не там Івано-франківськ, чи Дніпро, чи якесь інше місто, то ми могли б брати ці спеціальності, які нам потрібні і цим стимулювати, – зауважив Олександр Ломако.
Спеціальності, перелічені комунальними підприємствами, за даними обласного центру зайнятості були особливо затребувані на ринку праці торік, такі ж тенденції спостерігаються і нині. Станом на січень 2024-го, вакансії слюсарів, водіїв та електромонтерів – в десятці найактуальніших на Чернігівщині.
