Цей будинок відомий кожному чернігівцю, хто хоча б раз ходив пішки від Валу до Золотого берега. Будинок на вулиці Музейній побудував Семен Ксенофонтович Сидоренко, спадковий Почесний громадянин Чернігова, син штаб-лікаря. Сьогодні тут проживає Зоя Кудрякова зі своєю родиною. Вона — спадкоємиця роду Сидоренків: саме її прадід звів будинок у період між 1895-м і 1901-м роками. Будівля досить стара та має історичну цінність, тому власники постійно доглядають за нею та періодично оновлюють фасад. Цього разу її вирішили прикрасити унікальним дерев’яним оздобленням.
– Цей будинок, бачите, вистояв і війни, і все. Усі питають: «Чого він так у вас зберігся?». А тому, що ми його дуже любимо, це наша історія, це наші корені. Шануємо його, прикрашаємо. Бачите, і фундамент зробили, пофарбували, що можемо. Різьбляне оце оздоблення, ми дуже вдячні «Чернігівському мереживу», що вони нам допомагають нам усе відновити знову, тому що воно руйнується, а це дуже погано. І молодь ходить нас фотографує, і гості Чернігова. Дуже привабливий такий будинок, – розповідає власниця будинку Зоя Кудрякова.
«Дерев’яне мереживо Чернігова» — це громадський проєкт, що займається збереженням та відновленням дерев’яної архітектури Чернігівщини. Автор ідеї та керівник ініціативи – Станіслав Іващенко. Одним із головних напрямів діяльності проєкту є фізичне відновлення мережива на старовинних будинках.
– Проєкт розпочав своє життя з онлайн-музею, який був створений спочатку, влітку 2018-го року. В онлайн-музей включили всі відфотографовані будинки дерев’яної забудови Чернігова, також дали коротку історичну справку. Буквально через рік почали відновлювати будинки. Розпочали зі Старого Білоусу, там є садиба 19-го століття Березовського. Це перший проєкт, перша робота, яку виконував Станіслав Іващенко з волонтерською бригадою, – зазначає волонтерка проєкту «Дерев’яне мереживо Чернігова» Анжеліка Толкач.
Робота над будинком Сидоренків є особливою, адже вперше партнером «Дерев’яного мережива Чернігова» стала команда «TOLOCAR». Ця програма, започаткована за підтримки німецької урядової організації GIZ, покликана підтримати міські ініціативи з розвитку та збереження культурної спадщини.
– «TOLOCAR» — це проєкт наших друзів. Таких машин зараз в Україні декілька, вони подорожують містами України, щоби підтримати локальні спільноти, ініціативи. І, власне, ми, у Чернігові, їх запросили й координуємо, підказуємо, які в нас є в наявності поточні проєкти, які були б цікаві «TOLOCARу», тому що його фокус — посилити саме місцеві ініціативи обладнанням, експертизами й допомогти, наприклад, у збереженні історичної спадщини, – підкреслює виконавчий директор ГО «Еко Місто Чернігів» Сергій Безбородько.
Перед тим, як прикрасити собою будівлі, дерев’яні візерунки проходять декілька етапів створення. Спочатку макети орнаментів малюють на комп’ютері, а потім вирізають на верстаті. Готові елементи фарбують і лише тоді прикріплюють на будинки. Фактично толокар — це мобільна майстерня, оснащена різним устаткуванням, зокрема й цифровим фрезером, завдяки якому й виконали дерев’яне оздоблення будинку Сидоренків.
– Наше обладнання дозволяє прямо на місці відтворювати ці елементи. Навіть більше, ми можемо відтворювати весь ланцюжок, починаючи від цифрового сканування, створювати цифровий об’єкт і тут же відтворювати його на цьому цифровому фрезері, який дуже компактно розкладається і може транспортуватися безпосередньо в цьому бусі, і живитися так само від нього, бо він повністю автономний, – розповідає оператор мобільної майстерні «TOLOCAR» Іван Нестеренко.
Будівля на Музейній не єдина, над якою зараз працює команда «Дерев’яного мережива». Також вони оздоблюють хатину на вулиці Василенка, а також садибу Соколенків. Спадкоємиця ж Сидоренків сподівається: після оздоблення її будинок стане ще привабливішим для чернігівців та гостей міста.
