Дев’ятиповерховий гуртожиток на ЗАЗі, зруйнований росіянами під час бомбардування мікрорайону вранці 13 березня 2022. За мить без житла залишилося 250 родин, одна сім’я з трьома дітьми загинула. Їхні тіла дістали з-під завалів через 4 доби. Спогади про трагічні події періоду блокади Чернігова сьогодні відображені на інформаційно-меморіальному стенді, який розміщено неподалік будівлі.
-Чернігів у великий період мав складну дуже історію і історія 22-го року, лютий-березень місяць, вона залишила дуже багато ран. І це людські життя, це цивільні, це військові, діти, – каже начальник управління культури та туризму ЧМР Олександр Шевчук.
У Чернігові реалізують проєкт “Місце пам’яті. Втрачена спадщина”. На сьогодні вже розроблено та встановлено 12 таких пам’ятних стендів, в місцях де сталися найбільш трагічні та героїчні події російсько-української війни. На них розповіді не лише про безпосередні події, що трапилися у конкретному місці. Вони також про людей, чиї життя обірвав кривавий агресор. Проєкт реалізовано за підтримки фонду “Партнерство за сильну Україну”. Презентація відбулась в управлінні культури та туризму ЧМР.
–Маркувати маршрути, точки, де відбулися події, які пов’язані не лише з руйнацією архітектури, а й з долями людей, насправді безмежно важливо. Тому що той запит про те, що Чернігів не місто-герой, а місто героїв, він відгукується і це про нас з вами. Насправді, події сучасної війни, вони про нас, – зазначила заступниця начальника управління культури та туризму ЧМР Катерина Литвин.
Для того, щоб жителі та гості міста мали змогу ознайомитися з усіма локаціями, розробили марштрути пам’яті. Стенди встановили біля зупинок та пішохідних переходів, аби їх побачило якнайбільше людей. Інформація продубльована англійською мовою. Також тут містяться QR-коди, перейшовши за якими, можна дізнатися більше. Світлини для стендів надав чернігівський фотограф та волонтер Валентин Бобир.
-Коли управління культури і туризму звернулося, до мене зробити фотографії руйнації культурної спадщини Чернігова, це був десь 2022 квітень місяць і тоді тут було дуже складно. По-перше, все в руїнах, немає людей, немає інфраструктури, немає фотографів, немає нікого. Треба було знімати, щоб воно залишилось десь в пам’яті, бо далі ніхто не знав, що буде. Взагалі, чи ми будемо тут жити, чи буде наше місто стояти. Приходив на локацію, питав людей, сусідів, тих, хто там був, чи можна зняти ту чи іншу локацію, той чи інший об’єкт, будиночок, – розказує фотограф та волонтер Валентин Бобир.
Чернігівці та чернігівки також долучилися до обрання локацій встановлення стендів. Так вони запропонували розмістити їх у мікрорайоні Бобровиця, на Яцево, а також на вулиці Соборності — там, де 16 березня 2022 росіяни “Градами” обстріляли чергу за хлібом. Тоді 14 людей загинуло на місці, близько 40 потрапило до лікарні. Зараз — це так само місце пам’яті та вшанування загиблих від російського терору.
–У нас є плани щодо розширення цього проєкту. І паралельно ми ще хотіли би створити багато форм передачі інформації щодо перейменування вулиць. Чому? Тому що це теж дуже важливо. В нашому топонемічному просторі перейменування вулиць – це тільки перший крок. А далі має бути проєкт, який би розповідав більш детально про особистостей і наших сучасних героїв, на честь яких ми перейменували ці вулиці, і що ми хотіли в нашому топонімічному просторі цим сказати,- ділиться Олександр Шевчук.
Такі просвітницькі проєкти, за словами Олександра Шевчука, покликані інформувати громаду, а також делегації та людей, які приїжджають до міста-героя. Щоб сучасне суспільство та майбутні покоління завжди пам’ятали про ті події, які вже стали історією Чернігова.