Рік війни, видатків на соціальний захист, укріплення міста та відбудову, а також втрачених можливостей для розвитку. Повномасштабна збройна агресія, розгорнута російською федерацією проти України, і зокрема оборона Чернігова у лютому-березні лишили відчутний відбиток і на бюджеті міста, звіт про виконання якого за 9 місяців розглянули на черговому засіданні виконавчого комітету. За інформацією очільниці профільного управління, на кінець вересня ми отримали 2 млрд 345 млн гривень, і якщо порівнювати з минулим роком, переважно за рахунок ПДФО з військовослужбовців надходження зросли на 3,8%. Однак, загалом ситуація з казною далеко не така позитивна.
Дивіться також: Чернігівців закликають скоротити споживання електроенергії
До прикладу, якщо порівнювати з Дніпром, то фінансова забезпеченість на одного мешканця у Чернігові майже вдвічі менша, та в півтора рази нижча ніж у Черкасах чи Полтаві – там, де не було активних військових дій. Що стосується дохідної частини загального фонду, із офіційних трансфертів зникли всі субвенції, крім освітньої, недоотриманий підакцизний податок на алкогольні напої, нульова ставка акцизного податку на пальне, а також недовиконання по всіх місцевих податках та ПДФО із заробітних плат господарюючих суб’єктів, кількість яких від весни суттєво зменшилася.
За рахунок скасування акцизу на пальне і відсутності субвенцій скоротився і спеціальний фонд. Видаткова частина, за словами Олени Лисенко складно, але виконується. За три квартали видатки склали 1 млрд 740 млн гривень, з яких майже 60% це соціально культурна сфера. Так, зростають видатки саме на соціальний захист та соціальне забезпечення – 50,5 млн гривень, а це продовження виконання програм одноразової допомоги при народженні дитини, надання соціальних послуг та утримання терцентрів, а також додаткові програми матеріальної допомоги власникам пошкоджених та знищених ворогом приватних будинків та часткової компенсації за понівечені вікна. 328 млн гривень спрямовано на житлово-комунальне господарство, з них кошти на ліквідацію наслідків бойових дій, відновлення належного водопостачання, теплогенерації, контактної мережі та мереж освітлення, виробничих баз і потужностей комунальних підприємств тощо.
За економічною суттю 50% видатків це оплата праці, капітальні складають 13% і в основному це розрахунки за минулорічні роботи. Коли оцінювати фінансові документи, то фактично маємо і бюджет розвитку – на 35% менший, за минулорічний. Однак, насправді це видатки на мінімальне відновлення і вимоги воєнного стану.
Владислав Атрошенко, зазначив що, нині ми маємо відчутний дисбаланс спроможностей бюджету порівняно з іншими рівноцінними обласними центрами, якого не було раніше. І тоді як одні міста мають більш-менш збалансований бюджет і витрачають 100% бюджету розвитку на покращення своєї інфраструктури, умов для навчання та виховання дітей, лікування, оновлення матеріальних баз своїх КП, то інші витрачають усі свої кошти на те, щоб упоратися з наслідками бойових дій.
Ситуація в різних областях і навіть всередині них, у громадах, абсолютно різна, а тому підходи до них на державному рівні мають бути хоча б якось скориговані, впевнений міський голова.
