Пам’ять про Героїв, які віддали життя за Україну, захищали Чернігів під час блокади, відновлювали його після ворожих обстрілів має залишитися не лише в назвах вулиць міста, а й в меморіальних знаках, освітніх програмах і мистецьких заходах. Цілий комплекс дій, який поєднується словом «меморіалізація», тобто увіковічення пам’яті про людей і події, залишається в центрі уваги робочої групи, у яку входять представники влади, громадськості, військові та історики.
– Вулиці – це питання тільки топонімії, питання назв публічних, а ще ми хотіли б підняти питання такі як: ті місця, де уже сьогодні люди приносять квіти, і там потрібна як мінімум якась інформаційний стенд як мінімум, як максимум ми повинні вшанувати ці місця, відповідно як? І оцей весь набір інструментів для нас дуже важливий чому, тому що пам’ять вона має фіксуватись вже сьогодні, – пояснив начальник управління культури і туризму ЧМР Олександр Шевчук.
Місто шанує своїх героїв. До управління культури надійшло понад 200 пропозицій щодо перейменування вулиць на честь загиблих захисників України. Перше ніж їх розглядатимуть фахівці робочої групи, а потім затверджуватимуть депутати міської ради на сесії, рішення обов’язково погоджують з військовими.
– В першу чергу, визначалося саме по тому, які вчинки здійснила людина під час проведення бойових дій, як вона воювала, також немаловажне відношення малося саме нагородження державними нагородами, така як Герой України, посмертно, або інші державні нагороди,такі як Орден За мужність, або Орден Б.Хмельницького, могла бути людина і кавалером Ордену – одна чи дві нагороди, або Лицарем Ордену – маючи всі три нагороди, які по суті прирівнюють його до Героя України, – зауважив старший офіцер управління ОК «Північ» Володимир Загоровський.
У Чернігові увіковічили пам’ять п’яти Героїв України, удостоєних цього звання указом президента посмертно: Олега Міхнюка і Євгена Лоскота, які загинули у 2014 році, і трьох Героїв, що поклали своє життя за Україну після початку повномасштабного вторгнення, – Максима Білоконя, Олексія Сенюка і Олександра Мацієвського. Аби робота в цьому напрямку була системною і не обмежувалася одним лише перейменуванням вулиць, залучатимуть освітян, краєзнавців і музейників до патріотично-просвітницької роботи. Історик Сергій Бутко пропонує, створити краєзнавчий збірник про героїв, а також більше розповідати про тих, чиї імена присвоїли тій чи іншій вулиці.
– Якщо ми перейменували вулицю – на цій вулиці має бути інформаційна дошка. На честь цієї людини. Це пункт перший. По-друге, разом з управлінням освіти вводити теми, де ми будемо говорити не тільки про героїв України посмертно, а про захисників України, учасників оборони Чернігова, уродженців Чернігова, які загинули з 2014 року, і зараз своє життя віддають, – зазначив представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області Сергій Бутко.
Меморіальні дошки – це лише одна складова роботи, вважають історики. У Чернігові мають з’явитися меморіальні комплекси, стели, погруддя, інші пам’ятні знаки, які розповідатимуть про героїзм українського народу у війні, яка триває. За ними, зокрема, вчитимуть історію в школах. Робоча група з перейменування вулиць і далі працює над тим, аби зберегти пам’ять про кожного загиблого земляка або оборонця Чернігова.
