Ці майстрині називають себе “чарівницями добра”. У них золоті руки та відкриті серця. Їх об’єднала любов до в’язання та бажання оточити теплом і турботою тих, хто потребує допомоги. Рукодільна творчість у родині пані Людмили передається від бабусь. Навіть, батько вишивав.
У мирному житті майстрині в’язали речі та іграшки для дитячих будинків, реабілітаційних центрів, геріатричних пансіонатів.
Після завершення в місті активних бойових дій засновниця благодійної організації Альона Розумієнко запропонувала зв’язати наш прапор. До роботи долучилися також майстрині з інших міст країни та з-за кордону. Наразі, чекаємо на презентацію найбільшого в’язаного прапора України.
Наші “чарівниці” вирішили в’язати стільки, скільки буде можливості та сили, тому допомога від небайдужих їм не завадить.
Ось такі зустрічі стали традиційними в родині чернігівських працьовитих “чарівниць”. Під час улюбленого заняття за чашкою кави вони відпочивають і радіють з того, що продовжують творити добро.