Взірець співпраці з партнерами в питаннях відбудови, досвід якого прагнуть масштабувати на всю країну. Чернігів працює над своєю ефективністю в екосистемі DREAM – на сьогодні, основній цифровій платформі для ініціювання та реалізації проєктів відновлення і розвитку, з представниками якої 4-го квітня в муніципалітеті відбулася робоча зустріч.
Впродовж останніх місяців місто активно її наповнювало проєктами, на які можуть бути залучені кошти держави чи міжнародних партнерів, або які вже реалізуються за їх підтримки, адже DREAM це також про підзвітність та прозорість, важливі для донорів. І нині фахівці проєктного офісу тут, аби допомогти громаді покращити цю роботу.
– Для Чернігова співпраця з DREAM, із всіма нашими партнерами, які допомагають у відбудові міста, це надзвичайно важливо, тому що якщо ми згадаємо місто Чернігів у квітні 2022, і порівняємо з тим, що зараз, – це два абсолютно різні міста, тому що після активної фази бойових дій на першому етапі війни це було одне з найбільш зруйнованих міст в Україні. Дякую, що Чернігів обраний одним із пілотних проєктів для удосконалення цієї роботи, для активізації цієї роботи. Якщо буде можливість і ця робота принесе реальні кошти або інвесторів, або міжнародних партнерів, або державного бюджету, і ми зможемо реалізувати хоча б частину цих проєктів зрозуміло, що для міста це буде суттєва підтримка, – підкреслив в.о. Чернігівського міського голови Олександр Ломако.
До цього пілотного проєкту Чернігів був внесений з ініціативи GIZ, за їх визначенням – як один із лідерів з міжнародного співробітництва. На зустрічі місто презентувало свої напрацювання, а це 76 внесених проєктів у сферах водопостачання та водовідведення, теплогенерації, електротранспорту, освіти та медицини, капітального будівництва тощо. Представники ж DREAMу дали рекомендації, як зробити ці проєкти і сам профіль громади більш якісними й привабливими для партнерів та інвесторів, щоби вони захотіли вкладати сюди свої кошти.
– Наше з вами щастя і темп залучення коштів – в наших з вами руках. Чим краще, чим швидше, чим якісніше ми це з вами зробимо, тим швидше можна буде презентувати проєкти Чернігова, в тому числі, і на міжнародних заходах. На меті у нас зробити з Чернігова такий взірець, або такий кейс, як приклад для масштабування вашого досвіду на інші громади, щоб показати, наскільки можна ефективно, швидко і максимально якісно, завівши проекти в екосистему DREAM, залучати увагу потенційних донорів, потенційних інвесторів, кредиторів – будь-який формат міжнародної фінансової допомоги саме для проєктів відновлення, а також для проєктів розвитку, – зазначив керівник впровадження Проєктного офісу DREAM Денис Іванов.
Для Чернігова як міста, що зазнало серйозних руйнувань, зовнішня підтримка залишається вкрай важливою, адже це можливість реалізувати проєкти, на які у міському бюджеті в найближчій перспективі не буде ресурсу, йшлося на зустрічі. Впродовж 2022-2023-го на відновлення критичної, соціальної та житлової інфраструктури громада вже спрямувала більше мільярда гривень власних коштів і залучила допомоги орієнтовно на 750 мільйонів гривень. Нині на фінансові спроможності, окрім викликів прикордонного регіону, вплинуло також вилучення “військового ПДФО” і,при цьому, потреби в підтримці сил оборони, які лише збільшуються
– При тому, що у нас забрали 800 млн в цьому році, ми в минулому близько 300 направили на підтримку ЗСУ, і в цьому році плануємо ще десь таку саму цифру але якщо додати 800 млн, які на ці потреби вже направлені, – це понад мільярд з бюджету громади Чернігова, який знаходиться у важкій економічній ситуації і з потребами на відбудову. Ще багато роботи дуже, у нас є багато великих проєктів інфраструктурних, які ми або в ході, або даже не починали. Тому співпраця з платформою дрім для нас являється актуальною і важливою, в звʼязку з тим, що це можливість залучати кошти, або держави, або міжнародних партнерів на відновлення міста і частково розвиток по тим проєктам, на які у нас немає своїх грошей і очевидно немає в тому році не буде в наступному, – зауважив Олександр Ломако.
Загалом, в екосистемі DREAM представлені вже більше тисячі громад і понад 3 тисячі їхніх проєктів. Цьогоріч платформа має стати обов’язковою до використання для всіх ініціаторів інфраструктурних проєктів.
