Факт-новини: оперативні сюжети

Адаптуватися до цивільного життя: у Чернігові організували зустріч з рідними захисників

Featured Video Play Icon

Чернігівка Тамара Луценко – мати бойового медика Романа. З перших днів повномасштабного рашистького вторгнення її син пішов служити до лав ЗСУ. Під час оборони міста, майже місяць під Количівкою він рятував життя не тільки своїх побратимів, а й надавав медичну допомогу місцевим. Тамара каже, чекає скорішого повернення сина додому, а тому прийшла на зустріч з психологом, аби в майбутньому допомогти хлопцю швидше адаптуватися до цивільного життя. 

Я хочу зустріти його, так сказати, “во всеоружии”. Я знаю, що хлопці повертаються, їм дуже важко пристосуватися до нового життя, бо це в нього нове життя, а тут я отримаю і психологічну підтримку, щоб мені було легше. Несу її я в свою сім’ю, щоб сім’ї було легше чекати. Стараюсь, як можу, підтримувати онуків, чоловіка. Ми його дуже любимо, дуже чекаємо. Дружина, сини, батьки, сестра, бабуся, вся сім’я. Ми його дуже любимо і їм пишаємося, – розповіла мати військовослужбовця Тамара Луценко.

Громадська організація  “Всеукраїнська ветеранська спільнота “Серцевір” провела безоплатну зустріч “Твоя віра, його сила” з близькими військовослужбовців та ветеранів, де вони могли не тільки поспілкуватися один з одним та поділитися своїми переживаннями, а й отримати психологічну підтримку. За словами психологині Яніни Василенко, такі заходи зближують людей та допомагають краще розуміти оборонців, аби в майбутньому уникати конфліктів.

Сім правил, по яким живуть і військові, і ветерани. Воно нікуди не дівається, якщо ти був у війську, то воно залишається з тобою. І це ті навички, які хлопці приносять додому. І знання, що з ними відбувається, які це навички, допомагає дружинам, матерям, кумам, ближнім знайомим, розуміти, що відбувається з хлопцем, що не він якийсь не такий, а це та навичка, яка врятувала йому життя. Я просто знайомлю їх з цими навичками. Там все просто, нічого нема страшного, – зазначила психологиня Яніна Василенко.

Організатори кажуть, хотіли не тільки підтримати близьких та рідних військовослужбовців, а й поділитися досвідом людей, які проходять через той самий шлях.

Досвід, який хтось вже має, має поширювати тим людям, які на сьогоднішній день тільки намагаються знайти вирішення своїх проблем, які в них зараз є. Тому створення цього заходу, проведення цих заходів, допомагає зараз згуртувати між собою таку категорію людей, як дружини військовослужбовців, ветеранів. Допомогти їм знайти інструменти, які є підтримкою для них в цей час, коли вони очікують своїх чоловіків і запевнити, що все буде добре і перемога в будь-якому випадку буде зауважив співзасновник ГО “Всеукраїнська ветеранська спільнота “Серцевір” Сергій Довбиш.

– Завжди членам родини, особливо жінкам, дуже важко очікувати, бо коли ти в очікуванні  знаходишся і ти не розумієш, що буде через годину, через дві, яку ти звістку можеш отримати. А ось тому наша місія в тому, щоб підтримати, можливо інформувати, навчати жінок про те, що вони не самі, що багато людей мають ті самі проблеми, той страх внутрішній, той тремор, що можеш залишитися і сама, але треба знайти в собі сили, і вийти спілкуватися з такими самими як ти, воно тоді легше стає, – каже голова ГО “Всеукраїнська ветеранська спільнота “Серцевір” Вікторія Калмикова.

За словами організаторів, такі зустрічі проходять декілька разів на тиждень, адже потреба в спілкуванні та підтримці актуальна завжди. Для ветеранів також проводять  заходи, спрямовані на психологічне розвантаження та соціалізацію.