Що лишиться у бюджеті Чернігова після вилучення так званого військового ПДФО, скільки ще, крім цих коштів, зможе направити місто на допомогу силам оборони та що взагалі місто фінансуватиме у наступному році?
Проєкт кошторису 2024-го громаді доводиться переглядати. Якщо за попереднім документом, який розробляли до змін у Бюджетному кодексі, місто планувало спрямувати на підтримку захисників в цілому півмільярда гривень із 860-ти млн бюджету розвитку, а решту на відновлення та інфраструктуру, то нині майже всі ці кошти – 800 млн гривень податків, що мали надійти із зарплат військових та правоохоронців, вже, фактично, передані Черніговом на армію. Про це, коментуючи тему бюджету, сказав виконуючий обов’язки міського голови.
– 800 плюс 160 у цьому році – 960 млн вже направив Чернігів на підтримку ЗСУ, по суті, в 2024-му році. Якби у нас лишилося “військове” ПДФО, то напряму на військові частини, на закупівлю всього для них необхідного, соціальну підтримку, 500 ми могли б направити, в принципі. Я не скажу безболісно, але обмеживши інші затрати. Коли у нас мінус 960, ну складно. У нас капітальних видатків, які більш-менш можна направити на якісь напрямки, лишається 330 млн, – зазначив в.о. Чернігівського міського голови Олександр Ломако.
Це якщо відняти основні видатки, зокрема на сферу освіти, що становить майже половину всіх витрат 1,5 млрд, а це переважно захищені статті як от заробітні плати та енергоносії, 163 млн на сферу охорони здоров’я з тими ж комунальними послугами та придбанням необхідних медикаментів, 224 млн на соціальний захист, підтримку постраждалих внаслідок війни, родин загиблих захисників, харчування дітей, кошти на компенсацію збитків перевізникам тощо, каже в.о. очільника Чернігова.
Із решти, вищезгаданих 330-ти млн, 120 це зобов’язання за підписаним ще у 2021-му році меморандумом про додаткові 4% ПДФО, що мають спрямовуватися на критичну інфраструктуру задля збереження тарифів. До прикладу, Чернігівводоканал планує їх використати на заміну стратегічно важливого колектора на Глібова.
– Відновлення тролейбусного сполучення на Подусівку, трішки освіти, трішки охорони здоровʼя, Тичини зливова каналізація по програмі 80/20, там де люди збирали кошти, система освітлення трішки на Любецькій зробити і то не повністю, от і 300 млн, ну, 200 млн без внесків в статутний капітал – це ні про що взагалі. Тут жодного немає проєкту, жодного немає обʼєкту, який би суттєво змінив інфраструктуру міста, – підкреслив Олександр Ломако.
За словами Олександра Ломако, по медицині мова про той же рентген-апарат у пологовий, по освіті, де сотня закладів – дрібні проєкти, як ремонт протікаючого даху на 12-ій школі, завершення основних робіт по пошкодженій, 19-ій, встановлення пожежних сигналізацій, яких вимагає ДСНС, чи облаштування предметних кабінетів у ліцеях.
Із цієї суми планують посильно підтримувати і військових, які, попри переспрямування ПДФО, все одно продовжують звертатися до місцевої влади із запитами.
– В тому проєкті, який зараз у нас розроблений, ми бачимо там до 40 млн на напрямок ЗСУ. Безперечно, ми будемо його збільшувати, коли будуть залишки, і безперечно, можливо, якісь статті по утриманню можна буде зменшити, але безболісно, якщо хтось запропонує, як це зробити, і які це статті – ми тут не будемо заперечувати. Я повторюся: всі зацікавлені, всі присутні в цьому залі, всі депутати, всі чернігівці зацікавлені, щоб Збройні сили України отримали якомога більше коштів, зброї, на утримання, і так дальше. Але місто зупинити через це, очевидно, також неправильно. Не треба намагатися, коли вже ресурс весь нагорі, вимагати там суттєві дуже кошти з міста, яких немає просто цих коштів, фізично вже їх немає, – наголосив Олександр Ломако.
У баченні Чернігова на 2024-ий це також посилення фортифікаційних споруд навколо міста та запровадження програми одноразової матеріальної допомоги новобранцям, повідомили в муніципалітеті.
Фінансування понад це можливе за рахунок, до прикладу, скорочення видатків на благоустрій означатиме гірше прибирання вулиць і чищення снігу, відсутність вуличного освітлення, або ж відмову від стерилізації безпритульних тварин. Сюди входить і утримання зелених зон, цвинтарів, громадських вбиралень тощо, які й так зменшені майже вдвічі, каже Ломако. Або недофінансування будь-якого іншого напрямку.
– Коли воно все підняли нагору, а активісти ходять до місцевої влади, я вважаю, що це неправильно. Треба зібратися в робочому форматі і поспілкуватися з представниками Уряду, Міністерства оборони, Верховної Ради, які цими великими коштами розпоряджаються. Це 800, ну 960 млн в Чернігові, 1,5 млрд в Хмельницькому, 2 млрд в Дніпрі… Сумарно, я вам скажу, суттєві дуже кошти. Якщо це вже рішення прийнято, забезпечте прозорість, забезпечте, щоб воно реально доходило до військових, і дайте можливість уже те, що лишилося в містах, – підтримувати інфраструктуру і людей цього міста, щоб особливо прикордонні міста ми не втратили. От така моя позиція в цій дискусії, і я би не хотів, щоб вона виходила на якесь протистояння, коли окремі чиновники виходять, обіцяють 500 млн. Ну нема в цьому бюджеті можливості в 500 млн, – зауважив Олександр Ломако.
Передбачається, що 10% ПДФО із зарплат військовослужбовців (пропозиції громад були 20%) розподілятимуться між формуваннями на місцях відповідно до сплачених податків, однак порядок Кабінет Міністрів ще не розробив, і по 45% мають йти на Державну службу зв’язку та захисту інформації на дрони та Міноборони, а саме виробництво боєприпасів та зброї.
