Загинув через п’ять днів після свого дня народження. 46-річний Анатолій Праута на початку повномасштабного вторгнення добровільно взяв до рук зброю і не дав увірватися в Чернігів нещадним російським загарбникам. Його серце перестало битися внаслідок артобстрілу окупантів. Героя поховали на кладовищі у Ялівщині, тепер туди постійно приходять рідні.
– Він взагалі був дуже гарною людиною, він ніколи не кидав своїх друзів. Говорив все добре, але дуже холодно і страшно. Коли хлопці говорили, що можна було йому виїхати до нас туди, ми самі на Менщині живемо, були в окупації, але до того ще можна було виїхати. Він сказав я не залишу, я не залишу місто, я не залишу нікого, я буду стояти до кінця, – розповіла сестра загиблого воїна Ярина.
Пам’ять50-ти воїнів вшанували медалями «За оборону Чернігова» напередодні дня Збройних Сил України. 28 листопада посмертні нагороди у стінах Чернігівської міської ради вручили сім’ям захисників, які не пустили рашистів до міста у лютому-березні 2022-го. А також родинам військових, котрі нещодавно загинули на прикордонні. У залі близькі та рідні Андрія Кудабекова і Дмитра Ловара, вони пішли воювати ще у 2014-му. Цьогоріч 31 жовтня захисники полягли у боях на півночі області. Олександр Ломако висловив співчуття тим, хто втратили найдорожчих людей.
– Ми зібралися з нагоди вручення медалей за оборону Чернігова, на жаль, посмертно. Чергова зустріч, в тому, що Чернігів вистояв на першому етапі війни захистив Київ, що по суті змінило плани ворога. Велика заслуга ваших синів, на жаль вони, за те, що місто вистояло віддали своє життя. Надзвичайно щирі слова співчуття за втрати, низький уклін вам за вашу стійкість і за те як ви виховали своїх синів, які в перші дні війни або ще раніше взяли в руки зброю і пішли захищати місто, а не шукали шляхи як з нього втекти, – зазначив виконувач обов’язків міського голови Чернігова Олександр Ломако.
Вручав почесні нагороди спільно з Олександром Ломако і Владислав Атрошенко – міський голова, який попри обстріли та блокаду Чернігова залишився тут і допоміг місту вистояти перед російською навалою.
– Я вдячний кожному з вас і звісно, що ми завжди повинні пам’ятати і передавати дітям пам’ять про тих, хто зберіг Чернігів і я вважаю, що значний внесок в тому, що відійшли російські війська від Києва від Чернігова, це якраз ваші батьки, брати, сини, діти, які загинули в цей буремний місяць облоги міста Чернігова. Це серйозний внесок і як би не закінчилася ця війна, у тих обставинах, у яких вона є сьогодні – Україна перемогла. У тих обставинах, які ми мали, я вважаю, що зроблено більше ніж ми могли і це величезна заслуга тих, людей, яких ми зараз шануємо і яких немає серед нас і вже ніколи не буде. Величезна подяка і низький уклін, – наголосив Владислав Атрошенко.
Нагадаємо, медаллю “За оборону Чернігова” вже понад рік нагороджують як військових, так і цивільних. Одних за те, що давали відсіч загарбникам зі зброєю в руках. А інших за стійкість і забезпечення життєдіяльності міста в умовах військової агресії.
