Чернігівка Олена близько двох років тому потрапила на гачок шахраїв. Жінка хотіла отримати бонусні кошти за реєстрацію на сайті. В обмін на грошову винагороду необхідно було ввести логін та пароль від однієї з соціальних мереж.
– Я зайшла, а потім з моєї сторінки почали видалятися фотографії, я почала з’являтися в мережі, коли я не сиділа в соцмережі. І були дії: він писав людям позич грошей, потрібно терміново у лікарню, але це була не я, – розповіла Олена.
Аби убезпечитися, Олена негайно змінила персональні дані, а також встановила двоетапну аутентифікацію – посилений захист облікових записів. Подібні історії трапляються й досі. Інтернетом ширяться фішингові посилання, натиснувши на які користувач може втратити кошти або ж позбутися доступу до акаунтів у соцмережах.
– Є декілька видів як працюють шахраї, один із – це фішинг. Це створення так званих фейкових сайтів, вони максимально схожі на офіційні сайти, але проблема в тому, що доступ до ваших даних, коли ви переходите на ці сайти, отримують шахраї. І за допомогою цього методу можна придумати багато різних схем: єПідтримка, прохання позичити кошти на лікування близької особи, інтернет-покупки, – поінформувала старша інспекторка відділу протидії кіберзлочинам в Чернігівській області Тетяна Баркій.
Шахраї масово використовують схему фішингових сайтів, аби переконати громадян у тому, що вони можуть скористатися програмою єДопомога та одержати кошти від держави. Як наслідок, зловмисники оволодівають реквізитами та секретними паролями, після чого списують кошти з банківської картки. Як зазначили у відділі протидії кіберзлочинам, для тих, хто потрапив у подібну пастку, існує певний алгоритм дій.
– Якщо вже таке трапилося, людям необхідно звернутися на лінію 102, або звернутися в кіберполіцію, це можливо навіть зробити на офіційному сайті департаменту кіберполіції шляхом онлайн-звернення. У першу чергу ми моніторимо інтернет-мережу для того, щоб виявити фішингові посилання, і реагуємо на вже виявлені посилання, якщо людина звертається, то обов’язково реєструємо звернення, і також відкривається кримінальне провадження слідчими підрозділами, і тоді вже розслідується злочин загалом, – зазначила Тетяна Баркій.
Чернігівці кажуть: на подібні посилання часто натрапляють в соціальних мережах, проте всіляко намагаються захищати свої акаунти та доступи до банківських рахунків.
– Один раз був такий досвід, але, на щастя, маю певну захищену систему в телефоні, яка блокує автоматично такі покликання, тому раджу користуватися антивірусами, – зазначила Доляна.
– Мої родичі, вони дорослі люди, але вони мені іноді відправляють такі повідомлення про те, що вводиш туди свою інформацію та отримуєш грошову допомогу. Звичайно, я їм кажу, що це неправда, не ведіться на цю штуку, і сама туди не лізу, – розповідає Ксенія.
– Я таке чув, але не потрапляю на таке, тому що намагаюся оминати мутні схеми, – уточнює Владислав.
За словами фахівців із кібербезпеки, окрім сайтів та посилань, існують й інші види шахрайських схем в інтернеті. Зокрема, отримання персональних даних під час працевлаштування в онлайн-режимі. Це відбувається у випадках, коли роботодавці просять надіслати документи про підтвердження особи, після цього шахраї безконтактно реєструють кредит на чуже ім’я. У такому разі необхідно звертатися на гарячу лінію кіберполіції або до інших компетентних органів.
