Нове на ТБТОП 5Факт-новини: оперативні сюжети

«Я не хочу витрачати час на сльози». Історія чернігівки, яка попри війну відкрила нову крамницю

Featured Video Play Icon

«Не потрібно сидіти, склавши руки. Що можеш – те й роби». Саме таким правилом уже багато років керується чернігівка Світлана Вертебна. Волонтерка, підприємниця та солістка народного аматорського театру пісні «Забава» відкрила нову крамницю. Облаштувати її вдалося завдяки міжнародному гранту, однак ця історія – значно більше, ніж про розвиток малого бізнесу. Вона – про силу жити, попри війну.

Привітати Світлану з відкриттям прийшли друзі, волонтери, колеги, митці, представники громадських організацій та постійні покупці. Для багатьох із них ця подія стала символом того, що життя в місті триває.

«Мені здається, що Світлана живе для людей. Вона завжди готова допомогти, підтримати, приєднатися до доброї справи. Ми дуже пишаємося, що в нашій спілці є така жінка – стійка, незламна, талановита і співоча», – говорить голова ГО «Спілка жінок Чернігівщини» Тетяна Роєва.

Першу крамницю Світлана відкрила дев’ять років тому. Починала із солоної риби, а згодом разом із командою почала виготовляти домашні напівфабрикати за рецептами мами й бабусі. Про простору кухню та сучасне приміщення мріяла давно. Коли знайшла відповідне місце, вперше вирішила скористатися грантовою програмою.

Міжнародний грант від Міжнародної організації з міграції допоміг зробити ремонт. Утім, майже всі роботи виконували власними силами.

«Усе це сталося завдяки моєму чоловікові. Після повернення з фронту він три місяці власноруч робив ремонт. Допомогли лише з електрикою. Це справді наш родинний бізнес», – розповідає Світлана Вертебна.

Магазин, який працював під час блокади

Навесні 2022 року, коли Чернігів опинився в облозі, Світлана не зачинила свою крамницю. Попри постійні обстріли шукала можливість привозити продукти людям, які залишилися майже без доступу до їжі.

«Магазинів навколо не було. На Десну ходили по воду, а магазин Світлани працював. Черги були по кількасот людей. Ми не знали, що саме вона привезе, але знали, що привезе обов’язково. Завдяки їй ми вижили», – згадує чернігівка Людмила Шведова.

Спів, який став частиною життя

Попри всі випробування, Світлана не відмовилася від ще однієї своєї мрії – музики. Колись саме бажання співати стало несподіваним поштовхом до відкриття першої крамниці. Сьогодні вона – солістка народного аматорського театру пісні «Забава». Саме цей колектив прийшов підтримати її у день відкриття нового магазину.

«У Світлани можна лише навчатися цілеспрямованості. Якщо це про людей, добро, красу чи любов – вона не зупиняється ні перед чим. І цього справді варто повчитися», – говорить керівниця театру пісні «Забава» Марина Харчук.

Жити далі

Війна принесла родині ще одне, найважче випробування. Син Світлани одним із перших добровольцем став на захист Чернігова і нині вважається безвісти зниклим.

Підприємниця зізнається: спочатку були сльози. Але згодом вона вирішила не зупинятися.

«Я поплакала місяць. А потім подумала: він повинен пишатися мною, коли повернеться. Скаже: “Що ти робила весь цей час?”» – говорить Світлана.

На відкритті нової крамниці поруч із нею була й онучка Мирослава. Дівчинка народилася 11 березня 2022 року, коли російська армія безперервно обстрілювала Чернігів, а її батько вже добровольцем боронив рідне місто.

Волонтери, які добре знають Світлану, переконані: ця історія – не про відкриття магазину.

«Сьогодні це навіть не про крамницю. Це про Світлану. У 2022 році вона віддавала військовим усе, що мала. І зараз кошти, які заробляє, продовжує спрямовувати на підтримку Збройних сил України», – говорить волонтер Ігор Хонін.

«Для мене Світлана – приклад української жінки. Це мама, яка чекає сина, дружина ветерана, людина, яка будує сімейний бізнес і водночас допомагає іншим», – додає керівниця благодійного фонду «Збережи Чернігів» Неля Василенко.

Попереду ще багато роботи. Гранту вистачило лише на ремонт приміщення. Попереду – облаштування кухні та придбання нового обладнання. Але Світлана каже: поки є сили, не варто відкладати життя на потім.

«Мені просто шкода витрачати цей час на сльози. Я хочу своїм прикладом показати, що ми незламні», – говорить вона.