Ці сходи ведуть до бомбосховища комунального підприємства АТП-2528. Тут під час обстрілів Чернігова російською армією знайшли прихисток чимало чернігівців. Укриття, яке розраховане, в першу чергу, на тимчасове перебування працівників АТП, аби вони мали можливість перечекати тривогу і повернутися до роботи, стало для деяких чернігівців постійним місцем проживання.
З перших днів активної фази війни людей в невеликому приміщенні набилося стільки, що ніде було яблуку впасти. Ледве вистачило місця і для кількох працівників самого підприємства. Серед них була і диспетчерка АТП Вікторія Шумейко, яка під час тривог переховувалася тут із сином.
Перші 10 днів пересидів разом із 16-річною донькою і Сергій. Він та його колеги щодня працювали – вивозили під обстрілами сміття з міста. А після важкого і небезпечного робочого дня він повертався сюди.
Це бомбосховище збудували ще у 70-ті роки минулого століття. Знадобилося на це до п’яти років, і попри такий тривалий процес підрядник допустив чимало помилок, які так і не виправив, через що захисне укриття так і не ввели в експлуатацію. Врешті, країна, за якої воно зводилося зникла, а проблеми лягли на плечі наступників. Російський агресор все голосніше брязкав поблизу українських кордонів зброєю, тим часом керівництво АТП-2528, оцінюючи високу ймовірність можливого наступу, почало власними силами наводити тут лад.
Також була завезена бутильована вода. На цьому роботи призупинилися, почалося широкомасштабне вторгнення і використовувати укриття чернігівцям і комунальником довелося разом зі всіма його недоліками, закладеними ще під час будівництва, зокрема з відсутнім опаленням. Приміщення нагрівали калориферами, утворювався конденсат і грибок.
Після того як російські війська вибили з території Чернігівщини на підприємстві повернулися до ремонтних робіт бомбосховища, розуміючи всю його потрібність і намагаючись виправити помилки допущені 45 років тому. Стосується це і можливості в майбутньому використовувати вбиральню, що було неможливо через рівень міського колектора, який знаходиться вище підлоги.
Воду тепер зберігатимуть у спеціальних ємностях, які вже сюди завезені. Також буде підключене аварійне електроживлення від генератора та відновлено перебитий під час обстрілів кабель системи вентиляції. Підприємство продовжує створювати максимально комфортні умови для своїх робітників, виходячи з того укриття, яке вже є – зі всіма його недоліками. Комунальники, у випадку небезпеки, мають бути забезпечені захисним укриттям, в якому перечекають тривогу і повернуться до роботи. Потрібно воно і для їх родин, щоб під час того, як вони, ризикуючи власним життям, прибиратимуть місто, їхнім близьким нічого не загрожувало.
