Вже п’яту добу ветеран війни Григорій Рикуш живе у під’їзді власного будинку. Годують його волонтери та небайдужі люди. Спати доводиться на брудному ліжку, без постільної білизни. Нужду чоловік справляє де придеться. Потрапити в квартиру 94-річний дідусь просто не може. Пенсіонера виставили за двері нові власники помешкання.
– Відкинув мене той мешканець так, що я не міг на ногах втриматись, рачки виповз в коридор, а він двері закрив, і мене не впускає. Я вже п’яту добу страждаю в коридорі, мені потрібно в туалет сходити, вмитися, ліки прийняти, а він мене не впускає. Він там сидить, усім сам користується, а я змушений шукати, де мені хоча б в туалет сходити, – розповідає старенький.
Історія дідуся знайома давно, ми вже неодноразово розповідали про неї у сюжетах на нашому телеканалі. Нагадаємо, що своє право на власну однокімнатну квартиру, що на Проспекті Перемоги,42, старенький доводить у судах вже не один рік. Ветеран війни проживає тут з 2002 року. Придбав тоді помешкання разом з цивільною дружиною.Так і доживав би тут свій вік, якби після смерті дружини не з’ясувалося, що квартира при загадкових обставинах продана стороннім людям. Виселити дідуся з помешкання вони намагаються з 2017 року. Справа тягнеться роками, її передають з одних судових установ в інші.
– До сих пір ведеться ця справа, яку можна було б вже давно вирішити. Скарга на виселення передана судді, тепер ми чекаємо рішення по закону та Конституції України. У цій справі порушено усі права людини. Це порушення зі сторони суду – першої інстанції. Тому апеляція зараз перебуває в конституційному суді, – пояснює Наталія Яковлева – волонтерка, якій небайдужа доля ветерана.
Жінка розповідає, спроби виставити пенсіонера за двері новими власниками були ще 2 тижні тому. Більш того, до дідуся підселили зовсім сторонніх людей. Жінка
щодня приходить до дідуся. І кожного разу намагається поспілкуватися з новими мешканцями.Та двері ніхто не відчиняє. Поки триватимуть судові справи дідусь житиме у під’їзді. Хоч ветеран і має родичів, забирати його вони не квапляться. А йти до геріатричного пансіонату він не бажає, адже залишати власне житло не збирається. Каже, буде відстоювати свої права до останнього. Скільки вирішуватиметься доля квартири і дідуся – невідомо. Проте ясно одне, крім нього, терпіти незручності увесь цей час будуть і сусіди, адже при відсутності можливості ветерана ходити до туалету, їх дім може перетворитися на вбиральню.