З хвилини мовчання зранку, 14 грудня, у Чернігові розпочався мітинг-реквієм за загиблими ліквідаторами аварії на ЧАЕС. Покласти квіти біля пам’ятника Чорнобильцям та вшанувати тих, хто ціною власного життя та здоров’я рятував нас від найбільшої техногенної катастрофи людства, зібралися мешканці міста, представники влади, духовенства та громадських організацій.
Настоятель Катерининської церкви отець Роман відслужив панахиду, під час якої присутні помолилися за упокій душ тих ліквідаторів, які не дожили до цього дня.
Ліквідатори аварії на ЧАЕС – це люди, які проявили героїзм у мирний час. Вони зробили все для того, аби наслідки аварії для жителів України були меншими. Петро Коцюбра на момент аварії жив і працював водієм на станції. Робота на Чорнобилі не пройшла для нього безслідно. Як результат – онкологія щитоподібної залози. Проблеми зі здоров’ям є у кожного з ліквідаторів, каже Петро Коцюбра, багатьох друзів він вже поховав. Такі заходи намагається не оминати, адже це – єдина можливість побачитися з побратимами та знайти час на спілкування.
Під час заходу Петра Коцюбру відзначили почесною грамотою. Крім нього, нагородили грамотами та подарунками від обласної та міської влади і інших учасників тих трагічних подій.
Свою нагороду – найвищу відзнаку всеукраїнської громадської організації «Союз Чорнобиль України» – Орден Чорнобильський Хрест за Мужність, Чесність та Гуманність отримує і ліквідаторка Ганна Зеньковець. Жінка пригадує події 34-річної давнини, коли приїхала до Чорнобиля з Полтавщини.
На ЧАЕС у 86 році втратила здоров’я. Жінка жаліється, що чорнобильцям влада приділяє нині мало уваги. Нещодавно закрили Центр радіаційного захисту населення, де вони мали змогу безкоштовно лікуватися, до того ж, кажуть ліквідатори, відсутнє належне пенсійне забезпечення.
Закриття медичного закладу, де обслуговувалися чорнобильці, є проблемою № 1, каже голова обласної організації «Союз Чорнобиль України» Анатолій Лігун. Вони вже рік пишуть листи у різні інстанції, аби відстояти заклад, зустрічаються з представниками влади, та поки – все марно.
Анатолій Лігун каже, що надія все-таки є, і вони разом зі спілчанами сподіваються, що у 2021 році заклад знову запрацює.
Наразі в місті проживає 7123 постраждалих від Чорнобильської катастрофи. З них: ліквідаторів – 2897, потерпілих – 3102, а дітей, які теж зазнали тяжких наслідків для свого здоров’я, в обласному центрі налічується 1124.
