Глобальний голос народу, що об’єднує понад 20 млн українців у діаспорі майже в сімдесяти країнах світу та працює на підтримку своєї батьківщини – демократичної і європейської України. Провід Світового конґресу українців, який перебуває в нашій державі з нагоди вшанування 90-их роковин Голодомору-геноциду, зустрівся з керівництвом Чернігова як одного з найбільш постраждалих внаслідок російської війни міст і яке їм важливо бачити сильним і процвітаючим.
Те, що переживали і від чого рятувалися їхні рідні у минулому столітті ми переживаємо зараз. І кажуть, скрізь, де є українська кров, там є Україна, і думки всіх її дітей – з нами.
– От тільки зараз були тут, в Ягідному, і знаєте, та розмова – це буквально один в один те, що ми брали ті свідчення (спогади про голодомор). Тобто, наскільки воно показує цей звʼязок, що було колись і що зараз, наскільки Росія продовжує свої злочини. І дуже важливо це використати, щоби цю інформацію доносити до світу, – розповів директор Місії Світового Конґресу Українців в Україні Сергій Касянчук.
– Важливо, щоби світ зрозумів, що це не питання про територію, це питання про знищення українського народу. Це питання, що росіяни хочуть знищити, як і старалися 90 років тому знищити український народ, так і стараються сьогодні. Ті, що закликають, щоби ми сіли за стіл переговорів сьогодні, щоб ми перестали воювати, щоби перестати давати зброю Україні, бо тоді…буде мир в Україні – такі концепції, з якими ми боремося, ця російська пропаганда вона звучить дуже дивно, але вона діє, – зазначив президент Світового Конґресу Українців Павло Ґрод.
Світовий конґрес українців як міжнародна організація від початку створення у 1967-му захищала інтереси вільної України, боролася за визнання іншими парламентами Голодомору 32-33-го актом геноциду, просування нашої держави на міжнародній арені, а нині намагається бути реальною допомогою у війні з російською федерацією у різних сферах.
Візит до Чернігова для них це можливість почути про численні злочини, скоєні ворогом, а також чим вони можуть допомогти у відбудові та поверненні людей в місто. За словами виконуючого обов’язки міського голови, останнє було головною метою для обласного центру після деблокади, а тому всі зусилля спрямовувалися насамперед на відновлення води та світла до осель, стале проходження опалювального сезону, запуск шкіл і садочків та ремонт пошкодженого житла. І на сьогодні в інших областях та за кордоном лишаються орієнтовно ще 20 тисяч чернігівців.
– Чернігів за оцінками експертів демонстрував найшвидшу динаміку розвитку. Але, на жаль, ми відкинуті зараз на років 10 назад. По-перше, у нас суттєві руйнування дуже в місті, чого немає в багатьох містах, які не прикордонні. По-друге, у нас ресурс весь, який був, ми мільярд гривень своїх грошей направили на відновлення за ці 1,5 роки, інші міста цей мільярд направили на якісь проєкти розвитку, благоустрій, каналізація, якісь інфраструктурні проекти. І у нас зараз забирають військове ПДФО. Для Чернігова при бюджеті розвитку міста 860 млн в рік у нас військове ПДФО це 800 млн, тобто ми лишаємося без коштів взагалі, – підкреслив в.о. Чернігівського міського голови Олександр Ломако.
Міста заходу і центру України тут у більш виграшній ситуації, і навіть попри втрати і далі матимуть можливість повноцінно жити і розвиватися, каже Ломако. Пріоритети незмінні: це інфраструктура, освіта, житло для тих, хто його втратив, а також стратегічно найважливіший для громади – бізнес. Враховуючи, до того ж, десятки знищеного та пошкодженого, того, що релокувався, або не повернувся. Адже навіть після закінчення війни, через складну логістику і близькість до країни-агресора, регіон лишатиметься поза увагою потенційних інвесторів.
– Я в Німеччині був на конференції міст, піднімалася тема, що німецький бізнес, який буде інвестувати в Україну, держава його застрахує від можливих воєнних дій. Українська держава планує приймати аналогічне рішення, це правильно. Тому стимулювати західний європейський, американський, канадський бізнес створювати тут робочі місця й інвестувати сюди – це найкраща була б допомога, тому що все-таки – це про завтрашній день. Це не відновлення зруйнованого, це інвестиція в майбутнє, – зауважив Олександр Ломако.
Після завершення офіційної частини делегація Світового конґресу українців на власні очі побачила наслідки останнього російського удару по драмтеатру, 19 серпня, внаслідок якого загинуло семеро людей і більше 200-от отримали поранення. А також побувала у найбільш пошкодженій школі із тих, що загалом вціліли. Під час облоги заклад став прихистком для шестисот дорослих і дітей, а також підтримкою для військових, адже харчував майже 2,5 тисячі захисників – за це був неодноразово обстріляний ворогом і вже другий рік відновлюється. Тут конґрес спільно з іншими донорами втілює один із пілотних проєктів – будує гібридну сонячну станцію, що зробить будівлю більш енергетично незалежною, стійкою та екологічною, і в умовах блекаутів та вимкнень світла, фактично, осередком безпеки. Водночас, кошти, які вдасться зекономити на комунальних послугах, місто зможе спрямувати на ремонт цієї школи.
–Ви пережили страшне…Мені також тяжко. Ми вдячні за вашу хоробрість, ми вдячні за вашу відданість. Мої батьки мусили тікати з України, їх вивезли німці під час другої світової війни і вони стали біженцями, моїй мамі було 13 років, коли німці вивезли її працювати на німецьких фермах. І знову ми маємо цю саму ситуацію, тому дуже важливо, щоби ми побороли цього російського ворога і щоби ми нарешті стали своїми хазяями тут, на нашій батьківщині, і ми це вам поможемо зробити, – підкреслив президент Світового Конґресу Українців Павло Ґрод.
За інформацією делегації, після повномасштабного вторгнення вони надали військової та гуманітарної підтримки Україні на понад 55 млн доларів, а в межах енергетичного проєкту – щонайменше 1,5 млн американських доларів.
