Мінус сотні мільйонів на життєдіяльність та відновлення Чернігова. Як повідомили під час загальноміської наради в муніципалітеті, 29 серпня, в бюджеті наступного року Верховна Рада розглядає можливість зменшення ПДФО на місцях із 64 до 60%, через що місто недоотримає орієнтовно 200-250 млн гривень, а також відрахування податків із доходів військовослужбовців до державного, а не місцевих бюджетів.
Для прифронтових і найбільш постраждалих громад та обласних центрів, як Чернігів, Харків, Миколаїв чи Запоріжжя це важлива стаття надходжень, адже при втратах людей, бізнесу та перспективи залучення інвестицій на найближчі роки через безпекові питання, потреби на утримання інфраструктури не змінюються, а левова частка коштів спрямовується на відбудову – те, чого немає в інших у таких масштабах, зазначив Олександр Ломако.
– Якщо держава прийме рішення, не розбираючись в регіональності, не розбираючись в цьому всьому обʼємі проблем, всім урівняти і у всіх забрати ПДФО від військових і віддати його на Міноборони, що виглядає, в принципі нічого поганого в цьому немає, але якщо взяти до уваги фактор, що декілька обласних центрів найбільш постраждалих і десятки менших громад, теж прикордонних, найбільш постраждалих, просто залишаться без коштів. Нам доведеться, ми від цього нікуди не дінемося, суттєво різати затрати по тим статтям, які я назвав – це утримання інфраструктури, це прибирання, можливо, по лікарням дивитися, по школах дивитися, по водоканалу, по кладовищу дивитися, по всім цим напрямкам, тому що у нас просто буде мінус. Нам треба буде декілька сотень мільйонів обрізати з цих статей. Я не говорю про розвиток – те, що ми нічого не будемо будувати, ремонтувати, відновлювати – це факт, тому що просто не буде з чого, – повідомив в.о. Чернігівського міського голови Олександр Ломако.
Виконуючий обов’язки наголосив, що такі міста як Чернігів, не мають на сьогодні змоги розвиватися та інвестувати у своє майбутнє, як громади в центрі чи на заході країни, де є профіцит бюджетів, додатковий приплив людей і бізнесу – будувати стадіони, проводити реконструкції вулиць чи реалізовувати інші великі проєкти. А подібне рішення депутатів ще більше розбалансує ситуацію між регіонами та поставить під загрозу в цілому функціонування низки громад.
– До найгіршого сценарія бюджетного треба готуватися і треба фінансовому управлінню з розпорядниками відпрацьовувати вже зменшені кошториси, в тому числі, і по захищеним статтям. Але воно ще не ухвалене, тому потрібно використовувати всі інструменти і звертатися до народних депутатів, до Уряду, до бюджетного комітету з аргументацією чіткою, з цифрами, що якщо таке рішення буде прийняте, це по-суті, ну не смерть, але суттєва дуже загроза життєдіяльності ряду прикордонних і найбільш постраждалих обласних центрів та міст в прикордонних областях. Треба зважено прийняти рішення і ті громади, які мають профіцити, ті громади, які мають суттєві кошти на розвиток, там треба дивитися і, можливо, ці кошти направляти на оборону, дійсно, наближення перемоги, але там, де мова йде про функціонування і про відновлення – не можна цього чіпати. І треба про це говорити в голос, – зазначив Олександр Ломако.
Тому Ломако дав доручення підготувати відповідні звернення на найближчу сесію. Згідно з Бюджетним кодексом, схвалити проєкт закону про держбюджет на наступний рік та подати його у парламент уряд повинен до 15 вересня. Верховна Рада ж має його розглянути у першому читанні не пізніше 20 жовтня.