Хріновики, калиновики, книші з цибулею, квасоляники та вергуни. Про можливості розвитку кулінарної культури Чернігівщини та, зокрема, гастрономічного туризму 16 травня за круглим столом говорили історики, краєзнавці та громадські діячі. Ініціативу приурочили до відкриття заходів відзначення Дня Європи у місті.
– Мріяли про те, що колись гастрономія саме нашого регіону стане родзинкою на яку почнуть їхати. І смачні туристичні продукти стануть нашою такою важливою складовою. Постало геть важливе питання сьогодні вивчити, дослідити саме як змінювалася культура і смаки нашої Чернігівщини задля того, щоб в близькому майбутньому все ж таки ресторації Чернігова могли похизуватися сетом. який був сформований в період нашої з вами спільної роботи, – зазначила заступниця начальника управління культури та туризму ЧМР Катерина Литвин.
Справжнім елітним напоєм нашого краю були меди, розповідає кандидатка економічних наук Наталя Алешугіна. Нині ж ми маємо зберегти та продовжити розвиток бджільництва, аби в майбутньому створити власний гастрономічний бренд.
Меди: ставлені і варені, які виготовлялись тут з часів давньої Русі. Прокопович — наш, меди у нас здавна. Якби бортництво, всі ці традиції знову ж таки хоча трошки утратила Чернігівщина свої позиції щодо виробництва меду – десь 15-16 місце в Україні це на 2019р., – зауважила кандидатка економічних наук Наталя Алешугіна.
Не поступалася Чернігівщина і місцевими кулінарними стравами. За словами експертки, старовинні рецепти збережні і можуть стати конкурентами для сучасних страв.
– Серед гарячих страв — тушковані огірки. Страва, яка стала візитівкою Корюківщини. Цибуляники – маринована цибуля, яка загортається у відбите м‘ясо і обсмажується у борошняній паніровці. Перші страви це грибна заливка, рідка страва з грибами і консервованою їжею і засмажка. Мабуть не дуже шляхетно, але теж місцевий колорит, – додала Наталя Алешугіна.
Традиції споживання їжі місцеві науковці, етнографи та краєзнавці збирали ще у першій половині 19 століття, зазначає дослідниця Ольга Гейда. Цей процес пов’язували не лише з кулінарією, а й з націотворенням.
-В той час, для того щоби закохати в українську мову і культуру і так показати щирість українців – такий метод і обрали. Збирали, популяризували все українське: від одягу, кулінарії, гастрономії і так далі, – підкреслила наукова співробітниця Чернігівського обласного історичного музею імені В. Тарновського Ольга Гейда.
Харчові вподобання Чернігівщини історики планують зібрати у окрему книгу. До неї увійдуть рецепти, говірки та кулінарні традиції, що стануть фундаментом для вивчення гастрономічної культури нашого регіону.
