Посилення обороноздатності та безпеки, допомога Збройним силам, підтримка людей і відновлення – все це, фактично, ті 1,5 млрд гривень ПДФО від військовослужбовців та правоохоронців, які отримав бюджет Чернігова за два роки воєнного стану. Податку, який пропонують забрати до державної казни, щоби нібито зменшити розрив між профіцитними громадами та потребами сил оборони, разом із 4-ма% звичайного ПДФО на місцях.
В контексті бюджетного процесу 2024-го і ймовірних змін, напередодні сесії міської ради, на яку винесено питання звернення до центральної влади з цього приводу, тема стала однією з ключових загальноміської наради, 12 вересня. Що для Чернігова ці кошти – пояснив Олександр Ломако.
– Забрати ці кошти у міст – це злочин проти держави і під час дії воєнного стану, і взагалі в умовах, коли потрібно і займатися частково хоча би відновленням, відновленням для того, щоб повернути життя в міста і людей. Держава за ці кошти не вирішить усіх своїх проблем і близько, тому що для держави – це крапля в морі, а міста залишаться практично без ресурсу, особливо такі міста як Чернігів, – повідомив в.о. Чернігівського міського голови Олександр Ломако.
А з Черніговом і Суми, Харків, Запоріжжя, Миколаїв та ряд постраждалих і прифронтових громад, що при втратах людей, бізнесу та перспективи залучення інвестицій на найближчі роки, мають незмінні витрати на утримання інфраструктури та на додачу – колосальні на те, чого в інших немає у таких масштабах, – відбудову.
За словами в. о. міського голови, за два роки у Чернігові більше 200 млн спрямували на допомогу військовим частинам, купівлю дронів, форми, облаштування ліній захисту. Ще 937 млн – на відновлення після збройної агресії росії, це житлові будинки, об’єкти соціальної та критичної інфраструктури, роботи по яких ще вистачає, програми підтримки постраждалих чернігівців тощо. 218 млн на облаштування укриттів та захисних споруд, а також 76 – на забезпечення внутрішньо-переміщених осіб. Це і є майже 1,5 млрд гривень.
За підрахунками муніципалітету, вищезгадані 4% ПДФО і ПДФО від військових – це орієнтовно мінус 200 і 800 млн на рік відповідно, без яких місто просто зупиниться, якщо при цьому залишити харчування дітей постраждалих від війни, різницю в тарифах, компенсацію пільгових перевезень, утримання ПТУ, реверсну субвенцію тощо, зазначив Ломако.
– Так, ми розуміємо, що в Україні є різні міста. Є міста, в яких ситуація з бюджетом, з надходженням і від бізнесу, який релокувався, і з військовослужбовців, які все одно реєструються, хоча, можливо, менш наближені до кордону…. І при цьому відсутні потреби на відновлення, які є у Чернігова, відсутні потреби такі, ну тому що нема таких руйнувань, і відсутня необхідність пільгового харчування дітей, які постраждали від військових дій. І у них, зрозуміло, що є перевиконання бюджетів, і є можливості будувати якісь центри, стадіони, хтось бруківку перекладає. Ми цього не робимо, і ми не планували цього робити, і не будем цього робити, бо це неправильно під час воєнного стану. Відповідно, якщо вже держава хоче якось врегулювати ці питання, дайте можливість, якийсь відсоток громадам від бюджету розвитку легально витрачати на Збройні сили України, і подивіться, проаналізуйте з міськими головами чи з Асоціацією міст бюджети цих міст і домовтеся, чи поставте якісь законодавчі умови. Але міста, які без цих коштів, просто підуть у повну деградацію. Очевидно, що це просто буде смерть для місцевого розвитку у цих містах, – роз’яснив Олександр Ломако.
Подібне рішення не можна ухвалювати без урахування регіональності, адже воно ще більше розбалансує ситуацію між регіонами та поставить під питання життєдіяльність низки міст і громад, йшлося на нараді. А тому у муніципалітеті сподіваються, що звернення до Верховної Ради і Кабінету Міністрів буде підтримане депутатами, і урядовці його почують.
Ще однією болючою ініціативою народних обранців для міста є законопроєкт, котрим пропонують розпустити місцеві ради там, де діють військові адміністрації. Олександр Ломако вкотре звернувся до парламенту з проханням не наробити помилок, що нашкодять самій державі.
– Як я його собі записав «закон ідіотів». Хай не ображаються два народних депутати, один із правлячої партії, інший з колишньої ОПЗЖ, які внесли в червні чи липні законопроєкт, яким пропонують розпустити місцеві ради у містах, де є військові адміністрації. У вас не вийшло протягнути постанову і наділити військову адміністрацію всіма повноваженнями місцевого самоврядування і ліквідувати місцеве самоврядування в Чернігові у лютому місяці. Що далі з цього вийшло всі бачать. Місцеве самоврядування продовжує працювати і працювати ефективно, і це відзначають всі, і наші міжнародні партнери, які приїжджають, і містяни, які живуть у місті. Чим займалася увесь цей час військова адміністрація, я це питання винесу за лапки, – зазначив Олександр Ломако.
Російський ракетний удар по драмтеатру, семеро загиблих, більше 200 постраждалих, п’ятеро з яких до сьогодні залишаються у лікарнях – за словами в.о. очільника Чернігова це приклад контрасту між обраним місцевим самоврядуванням, яке розуміє свою відповідальність, і призначеними чиновниками. І попри те, що за цей законопроєкт навряд чи проголосують, він є однією зі складових, які формують бачення нашої країни в очах західних партнерів, йшлося на нараді.
– Ці всі дії шкодять Україні в першу чергу, тому що коли воно як ком буде наростати, нам буде складніше й складніше комунікувати із суспільствами західних демократій, які нас підтримують, для того, щоб ми отримували необхідну підтримку для того, щоб ми продовжували давати відсіч агресору, воювати і перемагати. Так от такими кроками тиску на місцеве самоврядування, спробами чи в такий, чи в інший спосіб його ліквідувати, оці депутати, які діють, очевидно, по якійсь команді, вони наносять шкоду в першу чергу країні. І країна рано чи пізно ці питання почне ставити і не пробачить, – підкреслив Олександр Ломако.
