Пальчик за пальчиком – і з маленьких мазків у Дані вимальовується український віночок.
Його мама каже, добре, що після бойових дій місто з кожним днем все більше наповнюється життям і, найважливіше, – діти починають посміхатися і почуваються щасливими.
Цього дня тут, у Березовому гаю, малеча з довколишніх вулиць. І чимало з них весь цей час, від 24 лютого, лишалися вдома. Анімаційна програма, веселощі та аквагрим: так місто разом з обласним палацом дітей та юнацтва намагаються подарувати дітям свято і дозволити родинам хоча б на годину забути про війну.
Окрема локація – майстер-класи від майстринь ДПМ та петриківського розпису, або, як запевняють самі фахівчині – мистецтва вільних українців, що зберігається поколіннями споконвіків.
Цьогорічне 1 червня Чернігів, як і вся Україна, сприймає надто болісно. Такі звичні всім у цей день слова про захист дітей від насильства та голоду, забезпечення прав на освіту та медицину набувають особливого змісту, адже рашистські війська щодня руйнують їхні будинки, садочки, школи та лікарні, крадуть зерно. Мільйони юних українців змушені фактично жити в укриттях, сотні тисяч – рятуватися за кордоном, або, депортовані, рости у ворожій росії. За офіційними даними, за три місяці повномасштабної війни станом на початок літа в Україні загинуло 243 дитини, ще 446 отримали поранення.
Тому в профільному управлінні ЧМР впевнені, що мають використовувати кожну можливість для своїх маленьких містян та містянок.
Свято відбулося у найбільших мікрорайонах, зокрема на Масанах, та у сквері імені Богдана Хмельницького. На час повітряної тривоги передбачалося переведення малечі з батьками до найближчого укриття.
