Всі, хто хотів відчути себе частинкою Київської Русі зміг одягнути на себе обладунки, в яких свого часу ходили наші пращури.
У сквері Богдана Хмельницького цьогорічний науковий пікнік був досить масовим та насиченим різноманітними локаціями. Тут увесь науковий потенціал Чернігова. Виші , технікуми та училища демонстрували свої можливості. Так , пані Анастасія , астроном за фахом , показувала містянам сонце та небо.
Локація з голубами привертала увагу гостей свята, тут було на що подивитися. Варто лише уявити , що з тих звичайних голубів , яких ще й сьогодні чимало у Чернігові, вдалося вивести таких красенів. Крім декоративних та кучерявих тут чимало і спортивних. Свого часу їх називали поштовими. На жаль на сьогодні вони вже в якості поштарів не працюють.
Ірина Поліщук, яку ми зустріли у сквері, пам’ятає Чернігів ще за часів його визволення, як той голуб вона час від часу виїжджала з міста , а потім знову до нього поверталася. Згадує про перший тролейбус, про те , як люди жили на руїнах П’ятницької церкви і про походи на цеглу , коли люди йшли її розбирати .
Стомлені від карантину чернігівці відпочивали , спілкувалися, раділи блакитному небу, яскравому сонцю та гарному дню, який вдалося наповнити новими позитивними емоціями та враженнями. Чернігівці люблять рідне місто і бажають йому тільки добра та розвитку.
