Відома українська письменниця, лауреатка літературного конкурсу “Коронація слова” Марина Гримич завітала до чернігівців з новим романом “Лара”. Гостя не приховувала своєї радості від зустрічі з читачами та містом. А будівлю бібліотеки імені Короленка, де відбулась зустріч, пані Марина вважає однією з найулюбленіших архітектурних пам’яток.
–Я вважаю, що ми винні Чернігівщині. Якщо з точки зору письменників – массу презентацій. Поділитися книгами. Особливо для тих бібліотек, які постраждали. Якщо з точки зору науки – конференції. Говорити на весь світ про Чернігівщину, що вона зробила для Києва і взагалі, що зробила у війні. Я щаслива тут бути, – зазначила письменниця, науковиця, видавчиня Марина Гримич.
Книзі “Лара”, що вийшла з друку у грудні минулого року, передували два попередні твори – “Клавка”, який став хітом продажів, і “Юра”. Вони про 40 – 50 – ті роки, кінець 60 – х. У новому романі авторка переміщує читача у просторі ще на 20 років вперед. Знову інтриги, таємниці. Чорнобиль, Сибір, спогади про СибЛаги.
–Я намагалася побудувати так твори, щоб можна почитати, як окремий роман. Я намагалася, коли ті персонажі були в попередньому романі, то я давала передісторію, знаючи, що можливо хтось почне з цієї книги читати цю трилогію чи “клавкіаду”, – розповідає письменниця.
Писати літературні твори Марина Гримич почала у 40 років. Наразі вийшло з друку понад 20 різножанрових книжок.
–Я виростала в будинках творчості письменників, в будинках письменницьких, які стояли поруч в Києві. Ми спілкувалися. Це була одна тусівка. Мені подобалось. Я думала, що бути письменницею – це найкраща професія в світі. Але треба було якось заробляти гроші. Великі чи малі заробляла в науці. Тепер я щаслива, що можу вже писати, – підкреслила Марина Гримич.
Письменницю не полишає думка написати історію, що сталася з родиною героїні першого роману трилогії Клавки у 20 – 30 – ті роки минулого століття.
