Замість джерельної води – каналізаційні стоки. Охайна різьблена криниця під Іллінською церквою та Антонієвими печерами, одними з чернігівських святинь, нині більше нагадує вигрібну яму.
Місцеві кажуть, в активну фазу бойових дій питну, як і пів мікрорайону, брали звідси, ще влітку втамувати нею спрагу зупинялися туристи. Тепер воду з колодязя бояться діставати хоча б і для господарства. Ніна Федосіївна припускає, що причина її забруднення – стічні води, бо від житлової забудови на Толстого й нижче немає централізованої каналізації. І люди користуються вигребами.
На звернення жителів вулиці, хоча такі криниці не є зоною відповідальності “Чернігівводоканалу”, фахівці комунального підприємства відібрали зразки води та відвезли їх до лабораторії. Ще на початку аналізу нам підтвердили, що вона абсолютно непридатна для споживання – запах і забарвлення не відповідають жодним параметрам, та враховуючи їх специфічність, дослідили на аміак.
Для води, яка подається комунальним підприємством, це не несе ніяких ризиків, адже свердловини, з яких місто її добуває, дуже глибокі і захищені шаром гірських порід у землі. Натомість, якщо неподалік є інші колодязі або власні джерела на подвір’ях, їх ліпше перевірити. Аби рідину дослідили вже як побутову стічну, такий же зразок із криниці відправили профільним фахівцям в лабораторію з контролю стічних вод “Чернігівводоканалу”. Однак, за словами Тетяни Семенової, стоки, які надходять на очисні споруди міста чистіші, бо розбавлені водою, використаною для гігієни, господарства та зливовою.
Потрапити до грунтових вод каналізаційні стоки могли через негерметичність вигрібних ям, тобто витекши і просочившись в землю. До системи водовідведення, крім приватного сектору, в цьому районі не під’єднаний і Свято-Троїцький монастир, – ще одна пам’ятка Чернігова і великий споживач, на території якого є діючий храм та духовне училище. Питна вода сюди заходить централізовано, є кілька точок споживання, а стічна накопичується у великій та двох маленьких ямах – останнє обстеження фахівці “Чернігівводоканалу” проводили тут у червні 2022-го.
Як повідомив нам у коментарі Володимир Хомич, генеральний директор Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів Стародавній», що є балансоутримувачем комплексу Свято-Троїцького монастиря, – вони підтримують ідею його підключення до централізованого водовідведення. Але оскільки вся господарська діяльність за договорами покладена на орендарів, єпархія має фінансувати як самі роботи, так і розробку та експертизу проєкту, вони ж його лише узгоджують. Власне представники релігійної громади пояснюють, що питання облаштування сучасної каналізації на території монастиря вони порушували самі, однак тільки один раз у 90-их, коли брали комплекс в оренду. Тоді це було технічно неможливо. Сьогодні ж кажуть, церкві це не по кишені.
Для обговорення цієї проблеми “Чернігівводоканал” організовує зустріч за участі своїх спеціалістів та всіх причетних сторін. Адже це питання не лише криниці під Антонієвими печерами, а і побутових свердловин жителів Лісковиці, запитаних від тих же ґрунтових вод, що не мають стати джерелами епідемій, про які цивілізований світ вже давно не згадує.
