Чернігів готується до нового навчального року. Зокрема, триває відновлення понівеченої вибуховими хвилями та уламками російських снарядів школи № 13, що на вулиці Любецькій. Роботи тут ведуться як ззовні, так і всередині — утеплюється фасад, ремонтується покрівля, встановлюються нові двері, оновлюються стіни, підлога та стеля. Передбачено й облаштування класів новими меблями та технікою, а також трансформація укриття в сучасний освітній цифровий простір. Відновлення 13-ї школи здійснюється завдяки допомозі швейцарських партнерів у межах проєкту DECIDE, які виділили понад 40 мільйонів гривень. З міського ж бюджету на благоустрій прилеглої території, а саме асфальтування, освітлення та озеленення, спрямовується 8 мільйонів. Фактично, школа залишилась єдиною на весь мікрорайон, яка вистояла після бомбардувань — зараз у ній навчається приблизно тисяча учнів, що значно більше, ніж до повномасштабного вторгнення.
Було 500 дітей, зараз майже 1000. Ми розуміємо, що багато дітей, які з Подусівки, де зруйновані школи, поїхали навчатися в 13-ту. І спільно з партнерами, я вважаю, ми зробимо її за матеріальним станом однією зі зразкових у місті, – повідомив Олександр Ломако, в. о. Чернігівського міського голови.
Співпраця з міжнародними партнерами залишається важливою для Чернігова в умовах вилучення військового ПДФО, дефіциту бюджетних коштів і пріоритеті на підтримку ЗСУ, наголосив Олександр Ломако під час загальноміської наради 13-го серпня. Загалом, за перше півріччя 2024-го місту вдалося залучити 210 мільйонів гривень донорської допомоги — від прямої фінансової до постачання обладнання та виконання певних робіт.
Я хотів би, щоб усі чернігівці розуміли, що це ж не просто приходить USAID, чи французький уряд, чи якісь організації — GIZ чи швейцарський DECIDE, і говорять: «Давайте ми дамо вам скільки треба коштів!». За цим стоїть робота. За цим стоять і відрядження, зокрема. І треба їздити, треба спілкуватися. І я вважаю, що Чернігів в Україні в топі результатів із цієї роботи. Про це треба говорити, тому що це заслуга команди. Ті, хто працює з партнерами, молодці, – сказав Ломако.
Відновлення галузі освіти та створення якісних умов для навчання — гарантія, що в Чернігові залишатимуться люди й місто матиме майбутнє, а тому є чи не найголовнішим напрямом для залучення міжнародної підтримки. Відтак 10 мільйонів гривень від донорів пішли на ремонти будівель навчальних закладів та укриттів, 35 — на створення освітніх хабів, 26 — на придбання меблів, комп’ютерної техніки та будівельних матеріалів. Триває і облаштування предметних кабінетів у ліцеях міста. На 4-ри такі класи Чернігів одержав 50 тисяч євро від міста-побратима Меммінгена. Оснащення решти кабінетів покриває міський бюджет — цьогоріч на це виділили 12 мільйонів гривень.
Кожного року ми плануємо в межах можливості направляти певну цифру на облаштування цих класів у ліцеях, щоб там дійсно забезпечити нормальну освіту. Куди краще ходити дитині? Зрозуміло, що там, де створено кращі умови, для того, щоб отримати кращу освіту й бути більш конкурентним у сучасному суспільстві при вступі до ВНЗ, – зазначив Олександр Ломако, в. о. Чернігівського міського голови.
Зараз місто веде перемовини з французькими партнерами щодо будівництва нової школи на Подусівці, повідомив на нараді в. о. очільника міста. Вона має замінити два вщент зруйновані росіянами навчальні заклади мікрорайону — 18-ту та 21-шу школи.
Якщо все буде добре, на 2025-й рік ми вийдемо на більшу конкретику в цих розмовах. Це по коштам понад пів мільярда гривень буде. 1200 місць, може й більше. Я думаю, більше, – наголосив в.о. міського голови.
У межах підготовки до нового навчального року вирішується і питання з ремонтом дахів шкіл, йшлося на нараді:
Ми зараз знайшли можливість додати кошти на 5-ту школу й на 16-ту на ремонт дахів. У бюджеті вже були кошти на 32-гу і 12-ту. Ще в нас 19-та проблемна. Нам треба подивитися все-таки можливість у 19-й школі. І ми тоді більш-менш із дахами проблему вирішимо.
Як повідомила заступниця начальника управління освіти Чернігівської міської ради Олена Горна, станом на зараз в 10-ті класи подано 1294 заяви, що на 69 більше, ніж 2023-го. Це дає змогу сформувати 37 очних і 8 дистанційних класів. Водночас кількість заяв на вступ до перших класів зменшилася — з 2299 минулого року до 2028 цьогоріч.
