Підтримка Сил оборони, відновлення після руйнувань та утримання міста – три основні напрямки, що сформували бюджет Чернігова у першому півріччі 2024-го і показали, чим, власне, живе громада у третій рік повномасштабного вторгнення росії. Про це йшлося на засіданні виконкому, 9-го серпня, під час розгляду відповідного звіту фінансового управління.
За словами його керівниці, Олени Лисенко, за перші шість місяців до міського бюджету надійшло 2,3 мільярда гривень, за загальним фондом є недовиконання на 1,4%, за спеціальним – перевиконання на 23%. Порівняно з аналогічним періодом минулого року власні доходи громади зменшилися на 5% через вилучення державою так званого військового ПДФО. На стільки ж – і фінансова забезпеченість у розрахунку на кожного жителя: 4 тисячі 900 гривень, тоді як наприклад у Дніпра – 8 тисяч 543 гривні.
Як доходи зменшилися на 5%, так і фінансова забезпеченість також зменшилась на 5% порівняно з минулим роком. Якщо порівнювати фінансову забезпеченість одного мешканця міста Чернігова, то ми займаємо останнє місце, на жаль, по Україні, серед міст, які надали інформацію, – каже Олена Лисенко, начальниця фінансового управління ЧМР.
Бізнес, інвестиції, інвестиційний клімат, люди з Чернігова, Сум, Запоріжжя, перемістилися в Ужгород, Вінницю, Черкаси, Тернопіль, Хмельницький, Житомир, і це створює дуже серйозний дисбаланс між обласними центрами, між громадами по Україні, тому що у нас, об’єктивно, і проблем більше, тому що є і руйнування, є безпекові питання. І тут державі треба дуже уважно придивлятися до питання створення або окремих економічних зон, або розподілу державних субвенцій, що було б дуже логічно, тому що коли ти дивишся по втратам бюджетів – Чернігів по втратам найбільше втрачає, по потребах на відновлення – ми після Харкова другі по Україні, а коли дивишся розподіл державних субвенцій, то ми завжди в самому кінці, на останньому, чи на передостанньому місці. Ось це 100% несправедливо, і це створює ще більший дисбаланс, ще більшу різницю в гіршу сторону, – говорить Олександр Ломако, в.о. Чернігівського міського голови.
У першому півріччі Чернігову вдалося отримати 316 млн гривень з держбюджету на реконструкцію знищеної росіянами насосної станції водогону на Подусівці, а також залучити від міст-партнерів та міжнародних організацій допомоги на понад 210 млн гривень – від прямої фінансової до обладнання, матеріалів та виконання робіт. Для відновлення та посилення критичної інфраструктури, сфер освіти, медицини та інших. По деяких проєктах роботи ще тривають і є нові напрацювання.
Це я вважаю підтвердження ефективності роботи в цьому напрямку. Регулярно, після будь-якого відрядження, чи мого чи когось із співробітників міської ради багато шуму: “А який толк з цих відряджень?”, так от я вам скажу, що 210 млн – це толк від, сумарно, і відряджень, і зустрічей тут, і так далі. І якщо за друге півріччя ми зможемо цю цифру збільшити там ще, ну там на 100 млн, то це буде половина бюджета, який ми витратили в місті на основні напрямки. Я думаю, що це дуже суттєва цифра, і для нашого міста це 100% дуже великі гроші, – зазначає Ломако.
Те, що на сьогодні втілено – це встановлення модульної поліклініки на базі 3-ої міської лікарні, ремонти будівель навчальних закладів, укриттів та створення в них освітніх хабів, придбання меблів, комп’ютерної техніки та обладнання для шкіл і садочків, індивідуальні модульні оселі, потужні генератори для містечка на Дрозда, асенізаційна автоцистерна Чернігівводоканалу, реконструкція водогону по Квітневій тощо.
Видатки бюджету, згідно зі звітом, склали 1,7 млрд гривень – майже на 12% більше, ніж за перше півріччя 23-го. По сферах, переважно, захищені статті, як зарплати і комунальні послуги, аварійні ремонти, та підтримка життєдіяльності міста – забезпечення роботи критичної інфраструктури, прибирання, догляд за парками, робота освітлення, утримання місць поховань та інше. Продовжилось виконання основних цільових та соціальних програм, і пріоритету – посилення обороноздатності та армії, йшлося на виконкомі.
Що стосується бюджету розвитку, то виконання склало тільки 135 млн грн, що менше майже на 44% від показника першого півріччя 23-го року. Сподіваюся, виконання буде краще у другому півріччі. Що стосується обороноздатності і підтримки військовослужбовців, то заплановані станом на 1.07 обсяги підтримки 556,8 млн, касові видатки за перше півріччя склали 73,6 млн грн, – розповідає Лисенко.
За словами в.о. міського голови, вже сьогодні ця цифра більша, адже чимало допомоги Силам оборони було передано у липні і є багато нових заявок та оголошених тендерів. До кінця року місто вийде на близько 100% виконання цієї статті. Крім того, на виготовлення зброї, купівлю дронів та підтримку військових частин місто напряму зарахувало до держбюджету 314 млн гривень вищезгаданого ПДФО від силового блоку.
Якщо додати дві цифри, то це близько 400 млн вже в першому півріччі, громада направила на підтримку ЗСУ. Якщо подивитися на інші напрямки – всюди зменшення, тут іде збільшення, що підтверджує, що саме підтримка ЗСУ і наближення перемоги України – це є основний пріоритет в цьому році громади міста Чернігова. Тому, підтримка ЗСУ, утримання міста, про розвиток, на жаль, будемо говорити після перемоги, тому головний пріоритет – наближення цієї перемоги, – каже в.о. міського голови.
Як пояснив Ломако, статті, що рахуються до бюджету розвитку, це в основному відновлення пошкоджених або зруйнованих через війну об’єктів. Придбані тролейбуси із запасом автономного ходу курсують там, де була знищена контактна мережа, а ремонт і обладнання для реабілітаційного відділення – це вимога часу. Щодо виконання самого проєкту бюджету, через тривалість проєктних та закупівельних процедур друге півріччя зазвичай більш насичене і результативне, кажуть у міській раді.