Поховання одразу двох епох. В історичній частині Чернігова, на Валу знаходиться братська могила радянських воїнів. Під цією пам’яткою об’єднали тих, хто брав участь у захопленні Чернігова під час війни радянської росії проти української народної республіки у 1919 році, і тих, хто загинув під час вигнання нацистів з Чернігівщини у 43-му. За словами представника Інституту національної пам’яті в Чернігівській області Сергія Бутка, окрім того, що цей надгробок містить пропагандистські наративи, він розміщений із порушенням закону про похоронну справу.
– Перша могила з’явилася в січні 1919 року, коли загиблих військовослужбовців Богунського полку 1-ї української радянської дивізії Червоної армії поховали. – От вони якраз 12 січня захопили Чернігів, під час бойових дій загинули і їх якраз у центрі міста, на історичному місці почесно поховали щоби вже був маркер, що от ми тут узяли владу. – 1943 рік, вигнання нацистів із Чернігівщини. Тут якраз у вересні відбувалися бої і от 19–21 вересня 1943 року, ті бійці, які загинули під час боїв, під час вигнання нацистів це 181-а стрілецька дивізія. Якраз вони теж були тут поховані, – повідомив представник Інституту національної пам’яті в Чернігівській області Сергій Бутко.
Нині ж у місті робоча група із питань засудження та заборони пропаганди російської імперської політики в Україні обговорює повний або частковий демонтаж таких пам’яток. Це обумовлено, зокрема і виконанням законів про декомунізацію та деколонізацію.
– Обговорюємо, голосуємо й детально проговорюємо кожний елемент, якщо це там чи дошка, чи якісь об’єкт про те, що ми з ним будемо робити. Цей процес мусить пройти комунікацію із суспільством задля того щоби суспільство розуміло навіщо це ми робимо, тому що це елемент тієї зброї, яка фоново впливає на наших мешканців і на наше підростаюче покоління, – зазначив начальник управління культури та туризму ЧМР Олександр Шевчук.
Рішенням робочої групи братську могилу радянських воїнів мають перенести на офіційне кладовище. Проте для цього необхідно аби Міністерство культури та інформаційної політики зняло з надгробку статус місцевої пам’ятки.
– Ще три роки назад, комісія по топонімії зробила висновок і рекомендувала. Міністерство отримало цей лист, що треба, щоби вони зняли його, але вони його не зняли досі, – зауважив Олександр Шевчук.
Елементи радянських наративів, які порушують чинне законодавство Україні, є як на пам’ятниках, так і на пам’ятних дошках. У Чернігові таких щонайменше 30. Деякі знаходяться на балансі, деякі — ні. Один із прикладів — встановлена на житловому будинку меморіальна дошка на честь Миколи Попудренка, який був комуністичним діячем, причетним до вбивств українців. Його ім’я вже прибрали із назви чернігівської вулиці та скверу. Нині це вулиця героя України – Олександра Мацієвського та сквер Магдебурзького права.
– Микола Попудренко відносився до керівних посадових осіб органів влади та управління Російської Імперії часів Радянського Союзу. Звичайно, що вся його оця бурхлива успішна кар’єра проводилася під час Голодомору — геноциду українського народу на теренах Чернігівщини, під час великого терору 1937–38-го років. І за заслуги перед комуністичним режимом, перед Москвою, він зробив собі кар’єру, – уточнив представник Інституту національної пам’яті в Чернігівській області Сергій Бутко.
Відповідно до законів про деколонізацію та декомунізацію меморіальну дошку на честь Попудренка мають прибрати. Чернігівці демонтаж елементів російської імперської символіки підтримують.
– Напевно потрібно.
– Я думаю, що не треба, щоб українці про це думали, щоб вони кожного разу про це згадували, воно просто не потрібно.
Як зазначає Олександр Шевчук, робоча група з істориків, активістів, краєзнавців працюватиме з пам’ятками історії, монументального мистецтва індивідуально, адже кожен об’єкт має свої нюанси.
– Є питання що робити з тим, що на цвинтарях, на офіційних, не офіційних або, наприклад, у нас є в реєстрі пам’ятки, які знаходяться не на території Чернігівської громади, а вже ці землі, до прикладу, Новобілоуської громади й бачите, тут оця правова колізія, яку ми теж мусимо вирішити або передати їм, а вони, уже відповідно до закону, мають зробити певні дії або ще якесь прийняти управлінське рішення, – розповів Олександр Шевчук.
Аби розпочати роботи з очищення публічного простору міста від колонізаційних маркерів, на даному етапі робоча група підтримала звернення до обласної Консультативної ради і Міністерства культури та інформаційної політики України щодо погодження реконструкції або демонтажу 13 пам`яток місцевого значення. Інші 9 пам`ятних знаків як і 17 меморіальних дошок потребують зміни змісту та оновлення у відповідності до вимог чинного законодавства. Також по ряду об`єктів будуть підготовлені додаткові запити до військового відділу обласного історичного музею.
