Сім двоповерхових дерев’яних будиночків на 112 смарт-квартир із окремими санвузлом, кухнею, всіма необхідними меблями і побутовою технікою. Почате восени минулого року, модульне містечко по Володимира Дрозда у Чернігові вже повністю готове до заселення і від листопада стане повноцінним, хоча й тимчасовим, житлом для вимушених переселенців і тих, хто втратив свої домівки через загарбницьку війну росії.
Рішенням виконкому від 27 жовтня його взяли на баланс фонду комунального майна, а також затвердили тариф на послуги з управління. Наступним кроком буде власне видача людям ордерів.
– Це, по суті, спільна робота наших міжнародних партнерів і це результат ефективності міжнародної співпраці міста Чернігова і громади міста. 112 квартир, поряд будуть ще будиночки, які нам Латвія передає, тобто, більше ніж понад 120 квартир, 240 людей, які отримають якісне нове повноцінне житло, в якому, сподіваюся, вони проживуть рік, або трошки більше, після цього отримають компенсацію від держави по різних програмах єВідновлення, відбудують своє житло і зможуть туди переїхати, – підкреслив в.о. Чернігівського міського голови Олександр Ломако.
Зведенням самих будинків та їх оснащенням опікувалося Товариство Червоного Хреста України, їхнім було і фінансування. Натомість, підготовчі роботи, облаштування фундаментів, підведення всіх комунікацій та благоустрій взяла на себе міська рада.
Працюватиме містечко повністю на електроенергії, зокрема й обігріватиметься, а тому не вноситиметься у можливі графіки відключень. Кожна квартира платитиме за своїм лічильником, а освітлення й опалення місць загального користування входитиме в тариф з утримання, розрахований виходячи з проєктних показників потужностей приладів – 17 гривень 65 копійок, 10 з яких за електрику. Орієнтовна ж ціна за однокімнатну – 512 гривень, двокімнатну – 688.
– Там люди – пенсіонери, учасники є бойових дій, люди мають право оформити субсидію, – повідомив Сергій Фесенко, заступник міського голови.
Напередодні з усіма претендентами на тимчасове житло, які потрапили до розподілу за балами пріоритетності, відповідно до визначеного законодавством порядку, провели зустріч. Хтось ще визначається, чи підходить йому запропонована оселя, а дехто, як пані Тетяна з сім’єю, вже буквально, на валізах. Зі свого рідного українського Нью-Йорку, що на Донеччині, з трьома дітьми жінці довелося виїжджати вже вдруге – до їх дому “русскій мір” прийшов ще до повномасштабного вторгнення.
– Коли тихіше стало, я повернулася, а зараз все – немає куди, стирають все з лиця землі, ну все одно душа там, вдома просто живеш, уже не знаєш, кожен день новини з дітьми сидим дивимося, що там вдома, – розповіла Тетяна, мати трьох дітей, переселенка з Нью-Йорка.
Каже, чекали цих будиночків відколи їх почали зводити. Вже навіть спакували речі і змінили школу.
– Я туди їздила, мені охоронець показав усе, коли було закінчено. Знаєте, так як я живу у гуртожитку з дітьми, там важко, то краще туди, там умови хороші. Повноцінна квартира, навіть меблі є, зараз людям купити важко, а так – заходь і живи, – зазначила Тетяна.
Найближчим часом перебиратися з орендованої квартири планує і чернігівець Володимир з дружиною. Все, що роками наживала їх родина, росіяни знищили вщент авіабомбою. І поки їм нікуди повертатися.
– Як нема нічого, то, знаєте, ми з дружиною вилізли, можна сказать, без нічого зовсім, будинок згорів, там машина, гараж – все за 15 хвилин, пʼять будинків поряд теж. Фундамент залишився, якщо держава, а так самі звісно ми не зможемо все збудувать, тому що це дуже великі гроші зараз, – каже чернігівець Володимир.
У муніципалітеті зазначили, після того, як це тимчасове житло втратить актуальність для тих, хто лишився власних домівок, чи був змушений шукати тут прихистку із зони активних бойових дій, модульне містечко розглядатимуть як житловий фонд для співробітників сфери ЖКГ, освіти та медицини, які не мають свого житла, але роками працюють на благо міста. Якогось урочистого відкриття чи перерізання стрічки, не буде.
– Немає тут чого радіти насправді, тому що люди втратили житло, втратили, крім житла, частину свого життя, частину майна, багато хто втратив, або травмувалися рідні, близькі, і радіти там, перерізати якісь червоні стрічки ніхто цього не буде. Це наш обовʼязок, підтримувати. и вдячні партнерам нашим. Тому люди заїдуть, і дай їм Бог здоровʼя всім, і хай їх не спіткає більше біда, яку вони всі пережили в лютому-квітні 2022-го року, – зазначив Олександр Ломако.
