Ранок четверга, 5 жовтня. Під стінами однієї з найдавніших пам’яток України-Руси – Спасо-Преображенського собору, моляться прихожани цієї парафії. Їхній храм, як іще чотири інші пам’ятки архітектури національного значення, а саме П’ятницька та Іллінська церкви, Троїцький і Успенський собори, опечатані і цього дня закриті для відвідувачів та проведення релігійних обрядів – комісія Міністерства культури перевіряє технічний стан об’єктів культурної спадщини.
Голова комісії і директорка профільного Департаменту Мар’яна Томин каже, ця чернігівська святиня – унікальна історія, що нині в критичному стані, починаючи від стану зображень, кіптяви на стелі і до самої будівлі.
– Цей собор – дуже унікальне місце, проте стан внутрішніх робіт і стан взагалі памʼятки в жахливому стані, яка втричі практично гірше, просто майже на межі руйнації, ніж П’ятницька церква, яка постраждала від російської агресії. Тому ми маємо акти вже складені і підтверджені цією комісією на П’ятницьку церкву, а тут нам ще треба попрацювати.
Воно таке, знаєте, яке просто вимагає термінової консервації та реставрації, і в першу чергу – огляду кращих спеціалістів-реставраторів, які б могли зберегти цю національну святиню. Для нас це пріоритет, – зазначила директорка Департаменту культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики України, голова комісії Мар’яна Томин.
Пам’ятка потребує термінових реставраційних робіт – засвідчують матеріали інвентаризаційної комісії, що працювала тут влітку впродовж кількох місяців, каже представниця Міністерства. Однак, поки храм працюватиме у звичному для себе режимі, здійснюватиме богослужіння та іншу релігійну діяльність, це буде неможливим. Тому відсьогодні на певний час він призупинить свою роботу.
– Це є стандартна комісія приймання-передачі майна, яка має додаткові опції, повʼязані з підтвердженням попереднього актування, як у нас була інвентаризаційна комісія. Для чого? Тому що у нас є ще одна додаткова функція, покладена Міністерством – ми маємо можливість звернутися до міжнародних донорів про першочергові реставраційні-консерваційні роботи. Саме по Чернігову, саме через останні події,- зауважила Мар’яна Томин.
Як повідомив очільник Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній”, це ніяк не вплине на вірян – вони можуть молитися у церквах Єлецького і Троїцького монастирів, Катерининській, Михайла і Федора та будь-якій іншій.
Громада у свою чергу викликала на місце слідчо-оперативну групу поліції зі скаргами на перешкоджання релігійній діяльності. Адвокат Чернігівської єпархії УПЦ, що позиціонує себе як українську церкву і прибрала у статуті зв’язки з Москвою, але згідно з релігієзнавчою експертизою залишається складовою російської православної церкви, каже, релігійна громада і Чернігівська єпархія зверталися за дозволом на проведення ремонтних робіт, який може надати Мінкульт або заповідник. Однак останні його не надавали, посилаючись на закінчення договорів оренди.
– Ми зверталися неодноразово, є відповідні листи, але вони або відмовляли прямо в проведенні ремонтних робіт, або взагалі не давали жодної відповіді. Парадоксальна ситуація не отримавши дозвіл провести роботи порушення договору, а не проводивши ремонтні роботи ми отримуємо звинувачення в тому що памʼятка архітектури в неналежному стані знаходиться, – повідомив адвокат Чернігівської єпархії УПЦ (МП) Олександр Шамко.
Нагадаємо, договори оренди трьох чернігівських святинь – Спасо-Преображенського собору, Троїцького та Єлецького монастирів закінчилися ще у вересні 2021-го, однак релігійні громади відмовилися повертати майно державі. На сьогодні відповідні справи розглядаються в суді.
Самого Олександра Шамка цього дня затримали як ухилянта від мобілізації представники Чернігівського ТЦК та СП для уточнення військово-облікових даних і проходження медичної комісії, супроводивши його далі.
– Олександре Борисовичу, ви знаходитеся в розшуку.
Така ж ситуація і з пам’яткою 17-18 століть – Троїцьким собором. Попри те, що на перший погляд, він має цілком нормальний вигляд, подекуди стан пам’ятки катастрофічний і це результат неналежного користування, кажуть члени комісії.
– Так як це є унікальні перлини і українські національні святині, то окремі обʼєкти потребують просто невідкладної реставрації. На даний момент нас особливо турбує верхній поверх і підвальні приміщення, це написи настінні. І тільки є один момент: тут знаходяться останки святих, і так само є три музейних артефакти, які, я думаю, що представники громади мають повернути. То механізм буде такий – зараз нам три предмети музейного фонду повернуть і все-таки останки святих залишаються в цьому храмі, але він буде закритий, – підкреслила Мар’яна Томин.
Власне робота комісії та спеціалістів триватиме орієнтовно місяць. За цей час вони мають оглянути і оцінити, зокрема і за допомогою 3D-сканування, 26 об’єктів державної власності, серед яких і культові споруди, і господарські, і рухомі пам’ятки культури, як от ікони, іконостаси тощо. Закритими на цей час будуть і решта об’єктів – Успенський собор та Іллінська церква з Антонієвими печерами, що для України такі ж важливі, як і Києво-Печерська лавра.
– Три місяці роботи комісії засвідчили, що немає жодної памʼятки, яка не отримала втрат. Держава в особі заповідника намагається вберегти памʼятки національного значення, це наша духовна спадщина, це те, що сторіччями, віками, нашими пращурами творилось, було передано нам.
Ми маємо це все передати онукам, щоб так само вони через 100-200-300 років передали своїм наступникам, – зазначив в.о. генерального директора Національний архітектурно-історичний заповідник “Чернігів стародавній” Андрій Лісовий.
При цьому території Троіцько-Іллінського та Єлецького монастирів залишаться відкритими.
Додамо, що Чернігівській єпархії УПЦ (МП), як і ПЦУ пропонували подати до складу комісії двох представників, однак вони, на відміну від останніх, не надали кандидатур і жодної відповіді, посилаючись на відсутність на місці уповноваженого на такі рішення митрополита Амвросія.
