На це місце в мікрорайоні Масани чернігівець Валерій Сердюк чи не щодня приносить свіжі квіти. 27 лютого 2022 року, під час боїв з окупантами, тут загинув екіпаж танка 1-ї окремої Сіверської бригади. Чоловік згадує: напередодні, як завжди, гуляв зі своїм собакою. Тоді і познайомився з військовослужбовцями — Максимом Білоконем, Іваном Ковалем та Дмитром Капліним, для яких той вечір став останнім у житті.
– Ваня, він виліз із люка: «Ой, собачка, такий гарненький!». Я кажу: «Хлопці, ми вам на завтра щось принесемо поснідати». «Ой, дядько, було б дуже добре». Оце ми поспілкувались, подивилися, походили. А вночі, о другій, десь так за північ точно, гупнуло. Ми сиділи в підвалі, чутно було добре. У нас сусід вискочив, каже: «”Магр” горить». Уже ніхто туди не побіг, тому що страшно, стрільба була. А на ранок ми вийшли, сюди ми підійшли, жах. Розірване все, мабуть, БК спрацювало, розірвало цю «64-ку» на мілкі друзки, – згадує житель мікрорайону Масани Валерій Сердюк.
Аби зберегти та вшанувати пам’ять про подвиг Героїв, за ініціативи чернігівців і військових та сприяння міської влади, на місці їхньої загибелі встановили меморіальний стенд. Ще у вересні 22-го туристично-інформаційний центр спільно з Державним агентством розвитку туризму розробили два «маршрути пам’яті», у які включили місця, що стали знаковими під час героїчного спротиву від російської агресії та де загинули цивільні та військовослужбовці. Тоді й почалася робота над стендами, їхнім оформленням та наповненням. Як розповідає Олександр Шевчук, обрали близько п’ятнадцяти локацій, де розмістять таблички зі світлинами та відомостями про трагічну сторінку історії нашого міста.
– У місцях трагедії будуть створені отакі дошки інформаційні, які будуть у текстовій подачі українською та англійською мовами відкривати інформацію про місце трагедії. Іншими словами, ці рани нашого міста ми хочемо мапувати, маркувати, задля того, щоб ця інформація була і для наших мешканців, безпосередньо чернігівців, а також для тих, хто повертається, які не були в облозі і, звичайно, для тих гостей, які приїздять. Найголовніша стратегічна задача — щоб якомога більше інформації про ці трагедії знав увесь світ, – зазначив начальник управління культури та туризму ЧМР Олександр Шевчук.
Встановленню таблички передувала кропітка робота. Текст погоджували з істориком та представником Українського інституту національної пам’яті Сергієм Бутком, аби подати інформацію максимально коротко, достовірно та змістовно. Оформили ж стенд у контексті дизайн-коду туристичної навігації, аби уніфікувати з уже розміщеними в місті. Ще один цього дня встановили на вулиці Чорновола, куди 3 березня 2022-го ворожі війська завдали щонайменше шість авіаударів. Тоді від 500-кілограмових некерованих бомб загинуло 47 цивільних осіб, ще 18 травмовано.
– Це дуже така болюча рана нашого міста. Вона облетіла весь світ ця інформація. І досі містяни, які там живуть, вони не можуть оговтатися. Це трагедія, і про неї треба говорити. І чим більше ми про це проговорюємо, тим більше вона через нас проходить, і йде усвідомлення. Зрештою, це наша сучасна патріотична ідеологія, ми маємо говорити про це вголос, говорити сміливо про те, що було, задля того, щоб воно ніколи більше не повернулося в наше рідне місто, – зауважив Олександр Шевчук.
Додали на памʼятні стенди і QR-коди, які посилаються на сторінку платформи «Virtual Ukraine». Її представники в травні-червні минулого року приїздили до Чернігова, аби відзняти наслідки російських обстрілів та бомбардувань. На сайті можна побачити панорами зруйнованих обʼєктів нашого міста з висоти пташиного польоту. Нові таблички одразу привернули увагу пересічних чернігівців.
– Такі місця дуже важливі і для жителів міста, і для туристів, і для гостей, тому що вони показують, наскільки чернігівці багато пережили, наскільки вони це стійко пережили, і наскільки це згуртувало наше місто, і наскільки ми цінуємо його й готові за нього пережити багато.
– В першу чергу, це важливо, щоб люди не забували, поряд із ким ми проживаємо, хто в нас сусід, і на що він здатен.
– Пережити оте, що я сиділа у квартирі, як оті бомби впали, як оте все сипалось. А тоді мені з вікна тільки було видно тут дим і полум’я. А як тут лежало 47 людей без рук, без ніг, без голів, так це жах. Треба пам’ятати, бо ці рашисти життя нам не дають, їх треба пошвидше звідси вигнать.
Серед локацій, де також планують встановити стенди — мікрорайони Бобровиця та ЗАЗ, а також біля магазину на вулиці Доценка, де росіяни вбили мирних людей, що стояли в черзі за хлібом. Жителі ж Масанів, зокрема Валерій Сердюк, хочуть, аби на честь загиблих танкістів встановили не лише табличку, а й повноцінний меморіал. За словами Олександра Шевчука, створена робоча група, що розроблятиме проєкт, який згодом винесуть на суспільне обговорення.
