Рівно рік тому, шостого березня, росіяни прицільно обстріляли цю школу, розбили покрівлю, більше половини вікон, пошкодили приміщення всередині, намагаючись забрати у наших дітей право на освіту. А відсьогодні в її стінах знову чути дзвінки на уроки й перерви, голоси вчительок і дитячий сміх. Нині мова про молодшеньких, а це перші-четверті класи, які попри вже другу повітряну тривогу і третю годину в укритті виконують домашні завдання, грають в ігри, дивляться фільми та мультики – інакше кажучи, живуть максимально повноцінним в умовах війни життям.
–Їм тривога, не тривога, вони хочуть сидіти за партами і хочуть навчатися. Діти живуть з надією, що скоро настане мир, буде перемога і Україна буде наша, – говорить вихователька групи продовженого дня Тетяна Олексіївна.
–Таке почуття, з одного боку – це гарно, з іншого боку – дивлюсь на школу і сльози на очах, бо для мене це рідна школа, я сама в ній навчалася, я прийшла після інституту сюди, навчалися мої діти тут, але багато зроблено і це велика така праця була, – зазначає вихователька групи продовженого дня.
Так, коштом міста зі звичайного шкільного підвалу, тобто фактично з нуля, тут зробили укриття із вентиляцією, санвузлами, медичним кабінетом і всім необхідним, аби перечекати небезпеку. Та виконали основний ремонт: повністю перекрили дах, як у місці прильоту, над спортивною залою, так і над навчальним корпусом, закрили периметр та відновили систему опалення. Благодійники ж допомогли відкрити в закладі цифровий освітній центр та відбудувати майже вщент зруйнований клас нової української школи. І вже зараз – розпочати капітальний ремонт вищезгаданого спортзалу.
–Міський бюджет він є, але його має вистачати на все, на всі заклади, і школи, і садочки, і дуже добре те що є люди, які шукають благодійників, які знаходять їх і дуже активно працює в цьому напрямку і управління освіти, і міська влада, і дякую благодійникам, тому шо вони знають, що це нам дуже необхідно, і вони приїжджають і допомагають з ремонтом, – розповідає директорка школи Наталія Малець.
Роботи у школі тривають від літа і станом на початок березня прийняти учнів та учениць готовий весь перший поверх, а це насамперед, інша якість освіти, а також соціалізація для 10-ти з 13-ти початкових класів, які виявили бажання навчатися офлайн. За місяць у планах керівництва закладу відновити очний освітній процес і в решті приміщення для середньої ланки, тобто всієї школи.
-20 школа звичайно це одна з таких великих ран на карті Чернігова. Важко собі уявити рік тому, що ми от рівно через рік прийдемо сюди і побачимо в принципі …частково придатна але придатна для навчання дітей і 250 діток які почали тут сьогодні навчатися. Це говорить про те, що попри війну, попри руйнування, Чернігів продовжує відновлюватися. Освіта – один із головних наших пріоритетів, і те, що зараз у нас уже 50% дітей офлайн навчаються в місті, це дуже важливо, і був пріоритет з самого початку, бо ми розуміли, що якщо ми не повернемо дітей і відповідно батьків, то вони будуть шукати інші міста або країни, де їм тимчасово проживати, а коли тимчасово – зменшується усе одно відсоток людей, які повернуться, – підкреслює в.о. Чернігівського міського голови Олександр Ломако.
Зокрема, за словами виконуючого обов’язки очільника Чернігова, на відновлення цієї школи та облаштування тут укриття з міського бюджету було виділено до 10 млн гривень і враховуючи обсяг руйнувань і того, що ще треба виконати, це далеко не остаточна сума.
– Я дякую колективу всієї школи, батькам за терпіння, дітям за наполегливість, і нашим партнерам, які також інвестували кошти у відновлення освіти, підтримували, в тому числі, 20 школу, це Ганна Новосад і інші організації, яким ми також дуже вдячні. Без вас би ми не справилися, – наголосив Олександр Ломако.
