Залишаються працювати у прикордонному з росією обласному центрі та підтримують його економіку, однак, при цьому як ніколи потребують кадрів. Підприємства легкої промисловості, де і до повномасштабної війни була проблема зі швачками, внаслідок активних бойових дій довкола Чернігова і евакуації людей до більш безпечних регіонів, втратили до 20% своїх колективів. Так, до прикладу, на цій фабриці у квітні на свої робочі місця не повернулося більше десяти фахівчинь, а в умовах повного завантаження це серйозна цифра. Ще один новий цех, облаштований незадовго до вторгнення, взагалі порожній.
Підприємство, як і раніше, працює на зовнішній ринок і на сьогодні має замовлення від своїх постійних партнерів із Франції, Польщі, Болгарії та Німеччини, а також веде перемовини щодо замовлень на пошиття одягу ще з кількома європейськими фірмами. Свого часу фабрика спільно з ТПП реалізовувала проєкт школи швейної майстерності, що дозволяв готувати фахівчинь під конкретне місце на власних потужностях. Проте нині, аби втримати темп та зберегти клієнтів, потребує вже готових робітниць. Їхніх колег, які теж співпрацюють із країнами Європи, війна, а також знищення та закриття багатьох бізнесів у місті, навпаки спонукали подумати про перепідготовку кадрів безпосередньо на підприємстві з максимально швидкою адаптацією. Навчання, організовані спільно з чернігівським міським центром зайнятості, тут пройшли вже 17 тимчасово безробітних, більшість із яких лишилися працювати далі.
Так знайшла нову роботу і чернігівка Ольга. Каже, до 24-го лютого працювала контент-менеджеркою, але потім відповідних вакансій не знайшла, тому стала на облік і почала шукати себе в чомусь іншому.
Після місяця теорії та практики у швейному цеху, оволодівши елементарними навичками, можна офіційно працевлаштуватися, заробляти на життя і поступово вдосконалюватися. Керівниця фабрики бачить у цьому свою соціальну відповідальність, адже нині без роботи залишилися сотні працівників сфери торгівлі, культури, економічного та юридичного секторів, які потенційно можуть опанувати затребувану як в Україні, так і в Європі професію та стати хорошими швачками чи швецями.
Як пояснюють у центрі зайнятості, підбір кадрів залежить від того, якого саме працівника потребує підприємство і які профільні знання має людина, коли стає на облік як тимчасово безробітна. Якщо вона має відповідну освіту або досвід роботи, то мова йде про кількатижневі курси цільового призначення на конкретних фабриках. Інша справа, якщо потрібно присвоєння кваліфікації. На це може піти від кількох місяців до півроку, з навчанням на робочому місці або частково- в закладах профтехосвіти, виходячи з умов самих роботодавців.
Влаштуватись на підприємство, яке працює, має замовлення і готове забезпечувати роботою і заробітною платою – це вихід навіть для тих, хто наразі перебуває у призупинених трудових відносинах або в простої. Навчання повністю оплачує служба зайнятості, а оклади для цієї професії стартують від 9 та 10-ти тисяч гривень і залежать від безпосереднього виробітку.
Курси підвищення кваліфікації або групи навчань “з нуля” міський центр зайнятості продовжуватиме, допоки на ринку праці Чернігова буде такий попит. Нині ж вільними лишаються орієнтовно 150 вакансій на швейних фабриках.
