На “Голубих озерах” пролунали пісні Володимира Висоцького, порушуючи звичну тишу зимового лісу. Уп’яте вечір пам’яті об’єднав виконавців його пісень та слухачів. Щорічний захід цього разу пройшов в умовах світової пандемії.
Як би відреагував поет на коронавірус, аби був живий?
25 січня улюбленому багатьма співаку та актору виповнилося б 83 роки. Останні сорок ми живемо без його нових пісень, ролей в кіно і театрі. Але творчість Висоцького не зів’яла по його смерті.
Учасники вечора з Чернігова та Києва підготували своєрідний екскурс у пісенну творчість Володимира Семеновича. Пролунали як ранні, маловідомі його твори, так і популярні.
Олександр Кропельницький виконав пісні автобіографічні, про війну, про Одесу. Автор-виконавець Дмитро Долгов вважає, що творчість Висоцького стоїть на плечах інших бардів. І про це маловідомо.
Дмитро Долгов та “Карачун бенд” привезли програму з відомих жартівливих та ліричних пісень Володимира Семеновича.
Чернігівський соліст В’ячеслав Мацвійко – представник нового покоління. Щодо виконання пісень Висоцького має власний, дещо нестандартний погляд.
Андрій Дерзкий зі своєю компанією, зокрема заспівав “Серенаду Соловья-Разбойника”. За доброю традицією учасники концерту спільно заспівали пісень Висоцького. Організатор музичного заходу Іван Чаус вручив артистам дипломи та подарунки на згадку про цей вечір.