50 років на чернігівській сцені і понад 100 різнопланових ролей. Актриса Чернігівського академічного театру імені Т. Шевченка Любов Колесникова запевняє – вона щаслива і як жінка, і як мати, і як бабуся. І відбулася, як професійна акторка. На 70 році життя має звання Заслуженої артистки України і безліч інших рагалій. Родом із села Острів, що на Житомирщині, вона дівчинкою виконувала тяжку працю на селі, але марила сценою.
Розпочинала свою професійну кар’єру в Ніжинському театрі. Там зіграла багато ролей класичного репертуару. Показує світлини того часу – це її незабутні ролі. Катерина в однойменній виставі за поемою Т. Шевченка, Наталя в драмі “Лимерівна” за твором Панаса Мирного. Серед улюблених ролей із репертуару Чернігівського драматичного театру – Мавра у виставі “У неділю рано зілля копала” , Гордиля у “Циганці Азі”.
Кожна роль, як частинка її душі. Переймається і драматичною, і трагічною, і комедійною роллю. Головне, каже актриса, показати повний образ на сцені, аби глядач повірив у силу характеру тієї чи іншої особистості, яку грає. А це не легко і забирає багато сил та енергії. Але жити без сцени не може, особливо зараз, в період карантину, коли театр вимушений тимчасово не планувати вистав.
Але рятує в цій ситуації те, що її запрошують зніматися в кіно. В цьому році вона зіграла роль Палажки у серіалі “Спіймати Кайдаша”. Нещодавно грала Неонілу в “Агентах справедливості” і ще декілька ролей в інших фільмах. Радості в житті додає її сім’я – діти та онуки, а особливо маленький Тимошка, якого виховує здебільшого сама.
Її поважають колеги, артисти театру, розповідає про Любов Колесникову художній керівник та головний режисер Чернігівського академічного театру імені Т. Шевченка Андрій Бакіров. Він вважає її перлиною театру і має надію, що її головна роль іще попереду.
Про те, що її головна роль в майбутньому, впевнена і сама Любов Колесникова. Головне, каже, вірити в це.